Підвищене потовиділення
Підвищене потовиділення (гіпергідроз) — розлад виведення поту, що часто зустрічається, з організму. Цей симптом не становить загрози для здоров'я, але завдає фізичного дискомфорту, знижує якість життя людини, а іноді і вказує на наявність захворювання. Постійне відчуття хворим на гіпергідроз нерідко призводить до емоційних порушень, що переростають у депресію або невроз.
- Причини підвищеного потовиділення
- Діагностика захворювань, що викликають надмірне потовиділення
- Лікування при підвищеному потовиділенні a>
- Профілактика та рекомендації
Причини підвищеного потовиділення
Головні причини гіпергідрозу такі.
- Психоемоційні відхилення та хвороби нервової системи. До них відносяться вегетосудинна дистонія, перенесений інсульт, напади паніки та різні види фобій.
- Розлади ендокринної природи. Гіпертиреоз, клімактеричний період у жінок, цукровий діабет.
- Патології серцево-судинної системи (гіпертонія, ішемічна хвороба серця).
- Інфекційні та паразитарні захворювання: малярія, туберкульоз, гельмінтна інвазія, сепсис .
- Ниркові хвороби.
- Наявність пухлин в організмі.
- Передача у спадок. З дитячого віку відзначається збільшення кількості потових залоз та їх активне реагування на звичайні стимули.
- Вплив наркотиків, отруєння хімічними речовинами або грибами.
Діагностика захворювань, що викликають надмірне потовиділення
Виражене потовиділення вимагає ретельної клінічної оцінки. Під час прийому лікар-дерматолог знайомиться зі скаргами пацієнта, виконує фізикальний огляд. Інтенсивність виділення поту вимірюється за допомогою методів кількісної оцінки — гравіметрії чи евапометрії. Для визначення якісних та кількісних показників виділення поту використовується тест із розчином нінгідрину.
Кордони області гіпергідрозу встановлюються пробою Мінора — нанесення на шкірний покрив йоду та припудрювання обробленої поверхні крохмалем. При цьому зони надмірного потовиділення набувають темно-фіолетового кольору.
Виразність потовиділення та ефективність терапії визначається також за допомогою аналогової шкали HDSS. Це суб'єктивна методика — пацієнт сам оцінює свій стан. Лікування при підвищеному потовиділенні Якщо причиною гіпергідрозу є захворювання, лікування призначається терапевтом, ендокринологом або неврологом.
В інших випадках використовуються такі терапевтичні заходи:
- психотерапевтичні сеанси (гіпноз);
- медикаментозна терапія (показана особам з нестійкою нервовою системою) — седативні засоби, транквілізатори ;
- медичні антиперспіранти;
- фізіотерапія: іонофорез, лікувальні ванни, лікарський електрофорез;
- ін'єкції ботулінотоксину А, що блокує нервові закінчення потових залоз;
- лазеротерапія;
- операції (кюретаж та ліпосакція пахвової зони).
Профілактика та рекомендації
З метою профілактики необхідно відмовитися від вживання продуктів, що стимулюють виділення поту, - кави, чаю, шоколаду, гострої та гарячої їжі. Рекомендується використовувати зручний одяг із натуральних волокон, приймати душ 2 рази на день.
