Кріодеструкція — умертвіння хворих клітин внаслідок локального впливу низьких температур. Застосовується при лікуванні ерозії шийки матки, утворень у кровоносній системі, бородавок, папілом та кондилом. Має низку переваг перед хірургічним втручанням. Широко використовується у ветеринарії, дерматології, гінекології та косметології.
Підготовчі процедури
Перед проведенням кріодеструкції пацієнт проходить повне медичне обстеження. Це пояснюється тим, що у хворого можуть бути наявні недуги та інші причини, які є протипоказаннями для проведення процедури.
Також рекомендується здійснити заходи із елементарної гігієни.
Кріодеструкція
Лікар підбирає аплікатор відповідно до розміру ділянки, яку потрібно заморозити, та притискає його до хворих клітин. Важливо, щоб під час першого контакту аплікатор був теплим. Після щільного притискання відбувається швидке заморожування рідким азотом.
Лікар регулює глибину замороження клітин, яка напряму залежить від швидкості проникнення рідкого азоту. Оброблена ділянка біліє, стає щільною та не чутливою до подразників. Процеси життєдіяльності в обробленій ділянці припиняються.
Замороження клітин рідким азотом триває від 30 секунд до 3 хвилин. Далі вони поступово тануть. Лише після повного розмороження можна прибирати аплікатор. Процедура не викликає кровотечі.
Показання та протипоказання
Передумови проведення кріодеструкції:
- судинні, бородавчасті та пігментні утворення;
- утворення над або під рівнем шкіри;
- доброякісні чи злоякісні утворення;
- канділоми та папіломи;
- поодинокі вузли на шкірі;
- розростання у товщі щелепи або на яснах сполучної тканини.
Не варто проводити кріодеструкцію у разі наявності:
- індивідуальної нетерпимості до азоту;
- гіпертонії;
- вагітності;
- високої температури;
- епілептичного стану;
- подразнень шкіри та висипів;
- ГРВІ та застуд;
- інфекцій та запалень.
Наслідки
Після кріодеструкції у пацієнта:
- протягом кількох годин спостерігається легкий набряк, оскільки клітини наповнюються кров’ю;
- через добу можуть з’явитись пухирці;
- упродовж кількох діб оброблена ділянка піддається повному некрозові;
- через місяць на місці утворення з’являється плямка, яка повністю зникає за кілька місяців.
