Пахова грижа — це патологічне випинання органів черевної порожнини через отвори в анатомічних утвореннях, що їх покривають, під шкіру або в міжм'язовий простір пахової області. Зустрічається частіше у чоловіків внаслідок різної анатомічної будови пахвинного каналу. Фактори, що визначають утворення грижі:
- вікові зміни;
- погано розвинена мускулатура;
- ожиріння;
- вагітність;
- часте підняття важких речей;
- резекція шлунка, жовчного міхура або дванадцятипалої кишки;
- гістеректомія;
- аднексектомія;
- резекція апендициту.
Як лікувати пахову грижу
Лікування патології здійснюється оперативним шляхом. Одночасно з хірургічним видаленням грижового мішка відбувається зміцнення черевної стінки. Для цього використовують як власні ресурси організму (герніопластика власними тканинами), так і синтетичні сітчасті трансплантати. Штучний каркас проростає сполучними тканинами, тим самим перешкоджаючи подальшому випинанню внутрішніх органів. Операція виконується лапароскопічним методом, що сприяє зменшенню періоду реабілітації.
Яку діагностику проходити при паховій грижі
Пахові грижі поділяються на вроджені та набуті, а також рецидивні. Перша ознака — випинання в зоні паху, болючі відчуття, нудота, блювання. Хірург проводить огляд пацієнта, збирає анамнез, пальпує ділянку паху. Призначається низка досліджень:
- герніорафія;
- ультразвукова діагностика;
- іригоскопія;
- цистографія;
- цистоскопія;
- клінічні дослідження.
Наслідки пахової грижі
Несвоєчасне лікування пахової грижі призводить до небажаних наслідків. Серед них:
- спайковий процес перешкоджає вправленню грижі;
- затискання фрагментів тканин воротами грижі;
- відмирання частини петель тонкої кишки після утиску;
- утиск кишкової стінки;
- непрохідність кишечника;
- перитоніт.