Міокардит - це недуга, що представляє гострий запальний процес міокарда. М'язова оболонка серця піддається патологічним процесам внаслідок різних факторів. Найпоширеніші з них – вірусна чи грибкова інфекція, а також алергічна реакція на певні лікарські препарати. Міокардит проявляється болями у лівій частині грудей, особливо після фізичного навантаження, задишкою та тахікардією. Серед вторинних ознак захворювання варто виділити набухання вен на шиї та синюшне забарвлення шкіри.
Як лікувати міокардит
З появою симптомів порушення роботи серця слід звернутися до кардіолога. Якщо в процесі обстеження виявиться, що причина міокардиту криється в інфекційному зараженні, буде потрібно залучення до процесу інфекціоніста. При гострій формі захворювання пацієнта відправляють на стаціонарне лікування, при якому забезпечується повний спокій і призначається постільний режим. Терапія триває 1-2 місяці, залежно від її успішності. План лікування складається таким чином, щоб у процесі його реалізації було усунуто причину недуги, а також нейтралізовано симптоматику.
Медикаментозна сторона терапії складається з таких препаратів:
- антимікробні;
- протигрибкові;
- протизапальні;
- антигістамінні;
- імуносупресивні.
Усі засоби підбираються з урахуванням індивідуальних особливостей організму. Для поліпшення метаболічних процесів у міокарді призначаються вітамінні комплекси та сувора дієта. З раціону виключається кухонна сіль, споживання рідини зводиться до мінімуму. Їжа повинна містити велику кількість білка та рослинних волокон.
Яку діагностику проходити при міокардиті
Міокардит діагностується на основі результатів загального огляду, скарг пацієнта та інформації, одержаної за допомогою інструментальних дослідницьких методик. У кардіології вивчення структури серцевого м'яза застосовуються такі процедуры:
- ЕКГ;
- ЕхоКГ;
- рентгенографія грудної клітки;
- МРТ із контрастом.
Наслідки міокардиту
Латентна форма міокардиту протікає без видимих проявів та самостійно проходить. При гострій течії недуги та своєчасної госпіталізації прогноз є втішним — у більшості випадків пацієнт виліковується. Якщо захворювання призвело до серцевої недостатності, можливий летальний кінець, але за умови інтенсивної терапії його вдається уникнути.
