Черепно-мозкова травма є пошкодженням кісткових структур черепа, оболонок, речовини мозку, а також нервів і судин. Залежно від тяжкості травми та глибини ураження клінічні ознаки досить варіабельні. Струс мозку проявляється нетривалою амнезією, блюванням, нудотою, шумом у вухах і запамороченням. Вогнищева неврологічна симптоматика практично немає. Поліпшення стану відбувається через 5-10 днів.
Вдар мозку в залежності від тяжкості викликає такі симптоми:
- непритомність від 2-3 хвилин до тижнів;
- амнезію;
- блювоту;
- зміна частоти серцебиття та дихання;
- парези, розлад мови;
- осередкову неврологічну симптоматику.
Як лікувати черепно-мозкову травму
Діагностика та лікування ЧМТ — компетенція нейрохірурга та невролога. Лікувальна тактика включає:
- інтубацію трахеї та підключення ШВЛ (при неефективності дихання);
- адреноміметики (при тяжкій гіпотонії);
- судинні препарати для покращення циркуляції в мозку; /li>
Хірургічне втручання проводиться за такими показаннями:
- епідуральна гематома понад 25 куб.см;
- субдуральна гематома понад 10 мм завтовшки;
- /li>
- внутрішньомозкова гематома (залежно від локалізації).
Яку діагностику проходити при черепно-мозковій травмі
Діагностика струсу мозку здійснюється неврологом з урахуванням симптомів та відсутності переломів кісткових структур. Якщо симптоматика зберігається довше тижня, рекомендується проведення КТ або МРТ.
При підозрі на забій мозку, томографія виконується серед перших методів діагностики для візуалізації гематом, крововиливу, оцінки пошкодження (зміщення) структур мозку, стану шлуночків і речовини мозку.
У разі виявлення при огляді пацієнта саден, деформації суглобів, асиметричності живота, кровотечі, потрібне проведення додаткового обстеження:
- УЗД черевної порожнини, малого тазу;
- рентгенографія пошкоджених суглобів, грудної клітки;
- ЕКГ.
Також потрібна консультація травматолога, нейрохірурга, хірурга та виконання лабораторної діагностики (аналіз крові, сечі, ліквору ).
Наслідки черепно-мозкової травми
Ускладнення залежать від тяжкості травми. Серед них варто відзначити високий ризик розвитку набряку мозку, появи стовбурових симптомів та осередкової неврологічної симптоматики.
