Дренування плевральної порожнини — це установка дренажних трубок у зону плеври для виведення з неї рідини або повітря.
Підготовчі процедури
Проводиться пункція порожнини плеври, що визначає характер вмісту, встановлює факт його наявності або відсутності. У деяких випадках застосовується седація.
Дренування плевральної порожнини
Спочатку застосовується місцева анестезія. Точка введення дренажу визначається клінічними показниками. Як правило, повітря скупчується вгорі грудної клітини, рідина — у нижній її частині. Якщо потрібно виведення повітря, трубку встановлюють у передньо-верхні відділи грудної клітини, для виведення рідини — задньо-бокові.
Потім виконується невеликий розріз, вводиться вигнутий затискач, за допомогою якого розсовують тканини. Кінчиком затиску робиться отвір у плеврі та через гемостатичний затискач у відкритому положенні вводиться трубка.
Під час видалення дренажу робиться глибокий вдих, а потім — сильний видих. Видалення роблять під час видиху, а рану покривають промасленою марлею. Деякий час спостерігається дискомфорт і болі на місці втручання.
Показання та протипоказання
Показаннями вважають спонтанний чи травматичний пневмоторакс, випадки скупчення гною або крові. Особливо актуально, коли порушення в плевральній зоні призводить до аномалій газообміну чи дихальної недостатності.
Ця методика не рекомендована при порушенні процесу згортання крові.
Наслідки
Погано встановлений дренаж може призвести до розвитку септичних ускладнень. Найчастіше недостатнє дренування відбувається через згустки, желеподібні продукти запального процесу, а також у зв’язку із закупоркою або перегином трубки.
Серйозними ускладненнями вважаються:
- кровотеча з міжреберних судин;
- розвиток підшкірної емфіземи;
- реекспансійний набряк легенів;
- неправильне положення трубки;
- інфекція;
- больові відчуття.
