Хвороба Рейно – це розлад вегетативної нервової системи. Захворювання відносять до групи, де складається також і ЗЕД (вегетосудинна дистонія). Сам Рейно, описуючи синдром, назвав його неврозом, але зараз лікарі сходяться на думці, що хвороба може мати різні причини, хоч і один прояв.
Хвороба Рейно вражає дистальні відділи кінцівок - оніміння, похолодання, болючі відчуття і навіть посиніння/пожовтіння на кінчиках пальців (найбільш наочно - кистей рук). У своєму розвитку розлад торкається кінчика носа, мочки вух і т.д.
Симптоматика хвороби є характерною. Вона протікає у вигляді нападів у три етапи. На першому вказані області бліднуть, стають холодними, з'являється біль. На другому біль досягає свого піку, а колір змінюється синюшним. Нарешті, на третьому етапі, болючі відчуття відступають, а кінцівки червоніють.
Як лікувати хворобу Рейно
Терапією займається судинний хірург. Для якісного лікування необхідно з'ясувати причини хвороби Рейно та усунути їх.
Якщо розлад викликало інше захворювання, його називають синдромом Рейно і в цьому випадку терапія спрямована на першоджерело.
Самостійне захворювання спочатку намагаються усунути. Під час нападів рекомендується робити ванни, обгортання, масажувати постраждалі кінцівки, намагаючись нормалізувати кровообіг. З цією ж метою призначається рефлексотерапія. Застосовуються медикаменти у вигляді транквілізаторів та адреноблокаторів, що впливають на нервову систему, а також препарати, що розширюють судини.
Яку діагностику проходити при хворобі Рейно
При підозрі на хворобу необхідно попрямувати до судинного хірурга, невролога або лікаря загальної практики. Є кілька основних критеріїв, за якими лікар розуміє, що має справу із хворобою Рейно. Це тривалість щонайменше два роки, поява нападів при емоційних переживаннях, кінцівки під час яких не видозмінюються у формі. Далі діагност з'ясовує, чи є хвороба Рейну самостійною чи синдромом.
Наслідки хвороби Рейно
Крім тих рідкісних випадків, коли хвороба Рейно проявляється в результаті застосування препаратів і проходить при їх усуненні, її вдається усунути, але не вилікувати. Проте це, часто професійне для піаністів, масажистів тощо, захворювання, за відсутності терапії завдає багато неприємних відчуттів. Якщо ж воно спричинене іншими розладами, лікарі допоможуть не допустити їх ускладнення ще серйозніших хвороб.
