Аналіз крові на Т4 — дослідження вмісту гормону тироксину, що виробляється щитоподібною залозою. Т4 підвищує синтез білка, тканинний обмін та споживання кисню. За час вагітності його концентрація зростає внаслідок впливу естрогенів. Тироксин перебуває як у вільному (3-5%), так і у зв’язаному з білками стані (95-97%). Гормон у вільному стані вирізняється високою активністю.
Основні показання
Аналіз призначається у разі:
- наявності симптомів гіпотиріозу;
- контролю за станом здоров’я пацієнта після операції на щитоподібній залозі;
- збільшення щитоподібної залози;
- використання протизаплідних препаратів;
- проведення профілактичного дослідження;
- вагітності;
- серцевої аритмії;
- зниження лібідо;
- обстеження жінок, які страждають на безпліддя чи аморею;
- підвищення рівня пролактину в крові;
- затримки розумового чи статевого розвитку;
- депресії;
- дифузного токсичного зобу;
- зміни маси тіла.
Як підготуватися до дослідження
Якщо є можливість, необхідно впродовж місяця перед процедурою не приймати медикаменти, що мають вплив на щитоподібну залозу. За три дні до здачі аналізу варто припинити застосовування препаратів, що містять йод, а безпосередньо перед процедурою не вживати алкоголь, не курити, не піддаватись фізичним та емоційним перенавантаженням. Кров здається натщесерце у вранішню пору доби. Пити можна виключно мінеральну воду без газу. Безпосередньо перед процедурою пацієнт півгодини сидить у спокійному стані. Спочатку він здає аналіз крові на Т4, а вже потім проходить інші процедури.
Особливості аналізу
На основі результатів аналізу лікар вивчає рівень тироксину у крові, підтверджує або спростовує наявність захворювань, встановлює точний діагноз та призначає ефективне лікування.
Причини підвищеного рівня Т4 у крові:
- ожиріння;
- синдром резистентності;
- мієлома;
- хоріонкарцінома;
- дисфункція щитоподібної залози;
- хвороби печінки хронічного характеру;
- нефротичний синдром;
- токсичний зоб.
А низький рівень тироксину — ознака:
- новоутворень у щитоподібній залозі;
- набутого або вродженого ендемічного зобу;
- аутоімунного тиреоїдиту;
- запальних процесів у гіпофізі або гіпоталамусі;
- синдрому Шихана;
- черепно-мозкових травм.
