Загальний клінічний аналіз крові — процедура, яка дає змогу з’ясувати рівень гемоглобіну, кількість лейкоцитів, еритроцитів, тромбоцитів та колір крові. Результати дозволяють проаналізувати лейкоцитарну формулу та швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Анемію, запальні процеси, патологічні хвороби нирок та інші захворювання можна виявити на основі показників. Кров береться із пальця або вени.
Основні показання
Передумовами для здачі аналізу найчастіше виступають:
- диспансерні та скринінгові дослідження;
- контроль дієвості лікування;
- підозра на наявність захворювань крові та їх діагностика;
- виявлення інших недуг на ранніх стадіях.
Як підготуватись до дослідження
Не варто курити, вживати міцний чай або каву перед дослідженням. У протилежному випадку відбудеться спазм периферичних судин, що ускладнить отримання матеріалу для дослідження. Перед здачею крові забороняється вживати жирну їжу та алкоголь. Вони спричиняють підвищення рівня холестерину у крові, що зменшує достовірність показника ШОЕ. Упродовж доби не рекомендується приймати медикаменти, які чинять вплив на процес згортання крові. До них належать анальгетики. Цей аналіз не варто здавати під час інфекцій та впродовж семи-восьми днів після одужання. Хвороботворні віруси та бактерії чинять значний вплив на клітинний склад. Здавати кров можна через годину після сніданку. Не варто їсти у разі проходження комплексного обстеження. У будь-якому випадку забороняється вживати солодкі харчі та напої. Дитині до і під час здачі аналізу потрібна психологічна підтримка. Емоційне перенавантаження спричиняє викид у кров деяких гормонів та хибність результатів. Тому необхідно пояснити дитині, що лікарі та медсестри хочуть, щоб вона була здоровою, але для цього їй потрібно перетерпіти незначний біль.
Особливості аналізу
На основі результатів загального клінічного аналізу оцінюється концентрація гемоглобіну, кількість клітин та колір крові. Дієвість дослідження полягає у тому, що найрізноманітніші захворювання та відхилення від норми швидко проявляються змінами у крові. Наприклад, збільшення кількості лейкоцитів — свідчення розвитку апендициту, а підвищення концентрації еритроцитів та зменшення рівня гемоглобіну — кровотечі.