М'язовий біль (міалгія)
Хворі зі скаргами на гострі або хронічні болі у різних групах м'язів звертаються за медичною допомогою досить часто. Враховуючи подібність клінічних проявів цього симптому в різних випадках, важливо об'єктивно розібратися, що спричинило появу болів у конкретного пацієнта. Залежно від результатів діагностики лікуванням міалгії займаються невролог, ендокринолог, ревматолог чи інфекціоніст.
Причини появи м'язового болю
Головні причини виникнення міалгії:
- підвищені фізичні навантаження;
- травматизм та розтягнення м'язів;
- порушення обміну речовин у м'язовій тканині, атрофія мускулатури;
- побічний ефект використання окремих фармпрепаратів;
- запальні хвороби м'язів (міозити);
- інфекційне або паразитарне ураження м'язів (туберкульоз, токсоплазмоз);
- ревматичні хвороби (вузликовий поліартеріїт, поліміалгія, червоний вовчак);
- зниження рівня гормонів щитовидної залози (гіпотиреоз) ;
- вроджені та набуті порушення обміну речовин та водно-електролітного балансу;
- наслідки хірургічних втручань або інсульту мозку.
Діагностика міалгій
У процесі обстеження пацієнта важливе місце приділяється диференційній діагностиці болю в м'язах. Для правильної постановки діагнозу та призначення адекватного лікування потрібен ретельний аналіз усіх проявів.
Основні діагностичні заходи:
- збір анамнезу — вивчаються скарги хворого, встановлюється характер міалгії (гостра, хронічна) , локалізація болю;
- огляд пацієнта з пальпацією хворобливих ділянок, оцінка функціональності та рухових обмежень пошкодженої зони;
- клінічний та біохімічний аналіз крові (обов'язкове визначення креатинфосфокінази);
- імунологічні тести при підозрі на інфекційні або паразитарні захворювання;
- електроміографія;
- ультразвукове дослідження;
- комп'ютерна томографія.
Лікування при м'язовому болю
Лікувальні заходи при міалгії призначаються для кожного пацієнта індивідуально з урахуванням характеру патологічних відхилень, виявлених під час діагностики.
У терапії м'язових болів використовується комплексний підхід. Ураженою мускулатурою забезпечується стан спокою. Для місцевого впливу на уражену область призначаються аплікації з мазями, кремами, гелями, ін'єкції знеболювальних препаратів. З медикаментозних засобів прописуються міорелаксанти та нестероїдні протизапальні препарати. За наявності основного захворювання вживаються заходи щодо його раціональної терапії.
