Базальна імплантація зубів — це методика оперативного втручання з відновлення зубів за допомогою титанових імплантатів Т-подібної форми.
Ця технологія використовується тільки для реставрації великої кількості зубів. Особливість процедури — не проводиться нарощування кісткової тканини і зберігається рівномірне жувальне навантаження. Стимулюється природний процес нарощування кісткової тканини, завдяки якому термін приживлення імплантата скорочується до одного тижня.
Переваги методу:
- короткий реабілітаційний період;
- мінімальна кількість ускладнень; швидке відновлення жувальної функції;
- встановлення імплантата безопераційним методом — шляхом проколювання;
- приживлення імплантатів під час експлуатації зубів;
- тривалий термін експлуатації — більше 25 років;
- можливість негайного протезування зубів;
- мінімальні вимоги до обсягу кістки;
- стійкість до інфекцій.
Підготовчі процедури
Лікар детально вивчає кісткову тканину для того, щоб правильно підібрати імплантат, який би відповідав розмірам кісткової тканини. Мінімальна товщина кістки повинна становити 4 мм.
Базальна імплантація зубів
Стоматолог встановлює базальний зубний імплантат за допомогою проколу і досягає базальної частини кістки. При цьому верхня частина імплантата знаходиться над яснами. Базальні зубні імплантати Т-подібної форми імплантуються боковим способом після відділення частини періостальної та ясенної тканин. Коли імплантати вставлені, стоматолог накладає шви в місці розрізу. Установка займає близько 5-7 днів. Після проведення імплантації пацієнту протягом 1,5-2 тижнів потрібно харчуватися тільки м'якою і рідкої їжею.
Показання та протипоказання
Показання:
- відновлення зубного ряду;
- пародонтоз;
- повна чи часткова атрофія кісткової тканини верхньої або нижньої щелепи;
- алергія на акрилові знімні протези.
Маніпуляція протипоказана:
- вагітним;
- матерям, які годують;
- пацієнтам з одиничними дефектами зубів;
- пацієнтам із захворюваннями кровотворних органів або крові;
- пацієнтам із захворюваннями нервової і кісткової систем;
- при злоякісних новоутвореннях;
- хворим на гіпертонію;
- за наявності пухлин у ротовій порожнині і в щелепах;
- хворим на цукровий діабет;
- хворим на ревматоїдний артрит у гострій формі.
Наслідки
Після операції у пацієнта можливе порушення дикції. З незвички хворий буде також відчувати дискомфорт. Через деякий час неприємні відчуття зникнуть.
