Синє забарвлення шкіри
Синє забарвлення шкірних покривів (ціаноз) є ознакою недостатньої концентрації кисню в кровотоці. Він свідчить про те, що кількість гемоглобіну, позбавленого кисню в крові, підвищена.
Причини посиніння шкіри
Розрізняють периферичний ціаноз, при якому відбувається порушення кровообігу в певній частині тіла - губах, щоках, вухах, кінчику носа або пальцях. При центральному ціанозі шкірні покриви і слизові оболонки стають ціанотичними. У будь-якому випадку посиніння шкіри свідчить про недостатнє насичення крові киснем.
Ціаноз є серйозною ознакою дихальної недостатності, яка розвивається з багатьох причин:
- До порушень дихальних шляхів відносять бронхіальну астму, пневмосклероз, пневмонію, бронхіоліт, захворювання легенів, туберкульоз, тромбоемболію легеневої артерії. Наслідком є лівошлуночкова недостатність з можливим набряком легенів;
- професійний бронхіт (антракоз, силікатоз, азбестоз);
- серцево-судинні захворювання (інфаркт міокарда, вади серця, перикардит);
- пухлини середостіння, синдром верхньої порожнистої вени;
- отруєння, інтоксикаційний синдром з появою метгемоглобіну, сульфемоглобіну.
Слід також звернути увагу на симптоми, пов'язані з ціанозом, такі як задишка, кашель з мокротою, кровохаркання, біль у грудях, гіпертермія та високий кров'яний тиск.
Залежно від причини дихальної недостатності, при аускультації легенів вислуховуються вологі хрипи різної величини, ослаблене дихання або крепітація.
При недостатньому насиченні крові киснем спостерігається гіпоксія головного мозку, яка проявляється енцефалопатією, сплутаністю свідомості аж до гіпоксичної коми.
Якщо помічений ціаноз на нижніх кінцівках, є підстави підозрювати хронічну венозну недостатність. Це можливо при варикозному розширенні вен, тромбофлебіті і флеботромбозі.
Діагностика синьої шкіри
При появі ціанозу шкірних покривів слід звернутися до пульмонолога. Він проаналізує скарги, проведе аускультацію легенів і визначить тактику подальшого обстеження.
За допомогою пульсоксиметра реєструється рівень сатурації (насичення крові киснем), що в комплексі з іншими інструментальними методами дозволяє оцінити ступінь дихальної недостатності.
Крім того, проводиться рентгенографія грудної клітини, томографія, а при виявленні пухлини проводиться пункція з подальшим цитологічним аналізом. Спірографія також проводиться для оцінки ефективності дихальної функції.
При необхідності призначається консультація кардіолога, ЕКГ і ультразвукове дослідження серця.
Якщо ціаноз спостерігається виключно на нижніх кінцівках, необхідно звернутися до флеболога або судинного хірурга.
З інструментальних методів використовується доплерографія вен, за допомогою якої відбувається видалення венозної стінки, тромбів, оцінюється стан клапанного апарату.
Лікування ціанозу
Перша допомога при ціанозі і задишці полягає в забезпеченні хворому доступу кисню і сидячого положення. Залежно від причини ціанозу лікар призначає бронходилататори, муколітики, антикоагулянти або гормональні препарати, а при необхідності (при раку легенів, вадах серця) проводиться хірургічне втручання.
Посиніння шкірних покривів є передвісником дихальної недостатності, тому при появі симптому потрібно поспішати до лікаря.
