Онкологічні захворювання ― це злоякісні новоутворення, що виникли в будь-яких органах організму. Онкозахворювання виникають при переродженні звичайних клітин у пухлинні. Учені виділяють рак, саркому та злоякісні хвороби кров'яної системи.
Найчастіше онкозахворювання не мають специфічних проявів. Симптомами вважають:
- різку втрату ваги;
- постійний головний біль;
- підвищену температуру, лихоманку;
- стомлюваність і слабкість;
- біль у кістках;
- зміну якості та кольору покриву шкіри;
- зміну родимки;
- незвичайні виділення, кровотечі;
- безперервний кашель, біль у горлі, розлади травлення.
Як лікувати
Існують три основних методи лікування: хірургічний, променевий та медикаментозний. Хірургічний метод передбачає безпосереднє видалення пухлини з дотриманням обов'язкових специфічних принципів онкохірургії. Променева терапія ― вплив на пухлину потоком того чи іншого виду випромінювання (рентгенівські промені, гамма-промені, потік швидких електронів і т. д.). Хіміотерапія ― введення в організм лікарських препаратів, що чинять шкідливу дію переважно на пухлинні клітини. У низці випадків хіміопрепарати можуть повністю знищити пухлину, але частіше ― гальмувати її розвиток.
Яку діагностику проходити
Проводять детальний огляд з уточнюючою інструментальною діагностикою: рентгенологічним та УЗ обстеженням органів черевної порожнини й малого таза, молочних та щитоподібної залоз, ендоскопічним дослідженням ШКТ. КТ органів грудної та черевної порожнин дає детальнішу інформацію, для дослідження головного мозку й кісткового скелета незамінна МРТ. При певних видах злоякісних пухлин в аналізі крові визначаються онкомаркери. Висока ймовірність їх виявлення при раку передміхурової залози, яєчників, сечового міхура, кишечника. У деяких випадках сумніви у лікарів можуть бути перевірені пункцією ущільнення, кісти або пухлини. Іноді застосовується лапароскопічна операція для уточнення поширення пухлини та взяття клітинного матеріалу через невеликий розріз під місцевим знеболенням.
Наслідки
Нелікована хвороба може мати такі наслідки:
- безпліддя;
- порушення статевого життя;
- слабшання імунного захисту організму;
- кровотечі;
- порушення функціонування ураженого якогось органа чи всієї системи;
- інвалідність;
- анатомічна неповноцінність;
- моральне та фізичне виснаження;
- летальний кінець.
