Нервовий тік

Причини нервового тіку

Тіки спостерігають у дітей та дорослих пацієнтів. Вони торкаються однієї (локальні) або кількох м'язових груп обличчя, шиї або області плечового пояса. Іноді зустрічається генералізована форма недуги з комбінацією рухових та звукових тиків.

Головні причини виникнення нервового тику у людей різного віку:

• передача у спадок;
• перенесені та поточні хвороби головного мозку;
• ураження нервової системи запального, судинного або токсичного походження;
• хромосомні аномалії;
• нейродегенеративні відхилення;
• психічні патології;
• прояв за типом умовного рефлексу (наприклад, моргання після перенесеного кон'юнктивіту);
• побічний ефект застосування фармпрепаратів (амфетаміну, ламіктала);
• невстановленого характеру (ідіопатичні).

При появі перших ознак нервового тику необхідно негайно звернутися за допомогою до невролога та психіатра.

Діагностика

Для точної постановки діагнозу необхідне комплексне обстеження. Зазвичай воно передбачає: збирання анамнезу — встановлення обставин появи тиків, визначення їх характеру, локалізації та тривалості, ознайомлення з історією перенесених та поточних захворювань; неврологічний огляд пацієнта; /li>

призначення клінічного та біохімічного аналізу крові;

проведення інструментальних досліджень - ЕЕГ, рентгенографії черепа, комп'ютерної або магнітно-резонансної терапії;

організацію консультацій травматолога, онколога, психіатра .

У процесі діагностики важливо відокремити тики від мимовільних звичок людей, що виникають при емоційних станах (жестів, манірності, маніпуляцій).

Лікування

При терапії тиків будь-якого виду пред'являються певні вимоги до дотримання режиму дня. Повинні бути виключені будь-які негативні чи позитивні подразники. Необхідно обмежити до мінімуму перегляд телевізійних програм, дітям забороняються комп'ютерні ігри.

Під час лікування рефлекторних, психогенних та ідіопатичних тиків використовуються сеанси психотерапії. Застосовуються методи колективного та індивідуального навіювання, аутогенні тренування.

Для досягнення кращого ефекту психотерапевтичні заходи поєднуються з медикаментозною терапією. Залежно від тяжкості патологічних відхилень застосовуються транквілізатори, антидепресанти або нейролептики.

Хороші результати дає використання фізіотерапії: парафінові аплікації, тонізуючі ванни, загальний та підводний масаж, електрофорез лікарських речовин шийно-комірної зони.

Профілактика та рекомендації

Для профілактики тиків рекомендується звести до мінімуму тривалість занять на комп'ютері, уникати стресових ситуацій та розумових перевантажень. У разі черепно-мозкових травм чи інфекційних патологій необхідно своєчасно звертатися за медичною допомогою. За розпорядженням курируючого невролога або психотерапевта можливий прийом гомеопатичних препаратів заспокійливої, спазмолітичної дії та засобів, що активують імунітет.