Метаболічний синдром - хвороба або симптомокомплекс (Метаболический синдром — болезнь или симптомокомплекс)

Інтерв'ю з лікарем-ендокринологом клініки "Віта Медікал", Мельниковою Оленою Юріївною

Метаболічний синдром являє собою комплекс патогенетично взаємопов'язаних порушень вуглеводного та жирового обміну, який характеризується збільшенням маси вісцерального жиру, зниженням чутливості периферичних тканин до інсуліну і гіперінсулінемією, а також підвищенням рівня артері холестерину.

В основі лежить такий феномен, як інсулінорезистентність. Метаболічний синдром є генетично детермінорованим. Частіше хворіють чоловіки середнього віку, у жінок частота метаболічного синдрому збільшується в менопаузальний період.

— Які основні симптоми метаболічного синдрому?

Симптоматику недуги слід розділити на дві основні групи. З боку жирового обміну: абдомінально-вісцеральне ожиріння, дисліпідемія. Також діагностуються гіперурикемія, подагра, мікроальбумінурія, повішення артеріального тиску, у жінок гіперандрогенія, яка проявляється гірсутним синдромом. В свою чергу, симптоматика з боку порушень вуглеводного обміну проявляється підвищенням рівня інсуліну в крові, інсулінорезистентністю.

— З якими симптомами до вас прийдуть пацієнти?

До ендокринолога пацієнти звертаються зі скаргами на підвищення маси тіла, підвищення артеріального тиску, також часто пацієнти направляються за рекомендаціями сімейного лікаря, у якого пройшли низку клінічних обстежень. Згідно з Універсальним консенсусом з діагностики метаболічного синдрому, розрізняють основні та допоміжні критерії, за допомогою яких встановлюється метаболічний синдром. Основний — абдомінально-вісцеральне ожиріння, яке визначається за обсягом талії (якщо у чоловіків об'єм талії більший за 94 см, а у жінок — понад 80 см).

Допоміжні критерії - підвищення рівня артеріального тиску 130 на 85, підвищення рівня тригліцеридів вище 1,7, зниження рівня холестерину ліпопротеїдів високої щільності у чоловіків менше 1, а у жінок менше 1,2; рівень глюкози натще понад 5,6 моль/л. Якщо є один основний та два допоміжні — встановлюється діагноз метаболічний синдром. Але якщо є три-чотири допоміжні, а ожиріння немає, діагноз виставити не можна.

— Метаболічний синдром — це захворювання чи симптомокомплекс?

Як окреме захворювання на «метаболічний синдром» не розглядається. На сьогоднішній день це захворювання не класифікується у МКЛ-10. Лікар діагностує симптомокопмплекс: ожиріння, порушення вуглеводного обміну, артеріальну гіпертонію та дисліпідемію.

— Яке лікування показано?

Основна мета терапії – це максимальне зниження загального ризику виникнення патологій серцево-судинної системи. Слід розуміти, що в першу чергу проводиться лікування ожиріння: перше дієтотерапія з обмеженням в раціоні простих вуглеводів (картопля, булочки, цукор) і жирів. Рекомендується вживати продукти з невисоким глікемічним індексом. Важливою складовою програми зниження ваги є підвищення фізичної активності. Фізичні тренування сприяють зменшенню ваги за рахунок безпосередніх енерговитрат.

Найбільш ефективними є аеробні вправи: ходьба, біг, їзда на велосипеді, лижний спорт, стрибки зі скакалкою. Основними умовами індивідуальної програми з фізичних вправ є їх регулярність (щонайменше 3-4 десь у тиждень), поступове збільшення інтенсивності і тривалості. Обов'язково рекомендуємо здоровий спосіб життя, обмеження вживання алкоголю, слід кинути палити. Якщо протягом трьох місяців на тлі всіх перерахованих вище методів лікування у пацієнта не відзначається зниження індексу маси тіла, і він залишається вище 40, лікар може додати медпрепарати в курс лікування, щоб прискорити метаболізм.

Якщо діагностовано інсулінорезистентність (аналіз на індекс НОМА), ми рекомендуємо препарати групи бігуанідів з метою профілактики розвитку цукрового діабету. За потреби рекомендується хірургічне лікування (гастростома, бандажування шлунка). Також застосовуються препарати для нормалізації ліпідів, препарати для зниження артеріального тиску. АЛЕ! Всі ці препарати лікар підбирає індивідуально для кожного пацієнта.

Переклад російською мовою:

Интервью с врачом-эндокринологом клиники "Вита Медикал", Мельниковой Аленой Юрьевной

Метаболический синдром представляет собой комплекс патогенетически взаимосвязанных нарушений углеводного и жирового обмена, который характеризуется увеличением массы висцерального жира, снижением чувствительности периферических тканей к инсулину и гиперинсулинэмией, а также повышением уровня артериального давления, нарушением обмена пуринов и холестерина.

В основе лежит такой феномен, как инсулинорезистентность. Метаболичекий синдром является генетически детерминорованным. Чаще болеют мужчины среднего возраста, у женщин частота встречаемости метаболического синдрома увеличивается в менопаузальный период.

— Какие основные симптомы метаболического синдрома?

Симптоматику недуга следует разделить на две основных группы. Со стороны жирового обмена: абдоминально-висцеральное ожирение, дислипидемия. Также диагностируются гиперурикемия, подагра, микроальбуминурия, повешение артериального давление, у женщин — гиперандрогения, которая проявляется гирсутным синдромом. В свою очередь, симптоматика со стороны нарушений углеводного обмена проявляется повышением уровня инсулина в крови, инсулинорезистентностью.

— С какими симптомами к вам придут пациенты?

К эндокринологу пациенты обращаются с жалобами на повышение массы тела, повышение артериального давления, также часто пациенты направляются по рекомендациям семейного врача, у которого прошли ряд клинических обследований. Согласно Универсальному консенсусу по диагностике метаболического синдрома, различают основные и вспомогательные критерии, с помощью которых устанавливается метаболический синдром. Основной — абдоминальное-висцеральное ожирение, которое определяется по объему талии (если у мужчин объем талии больше 94 см, а у женщин — более 80 см).

Вспомогательные критерии — повышение уровня артериального давления 130 на 85, повышение уровня триглицеридов выше 1,7, снижение уровня холестерина липопротеидов высокой плотности у мужчин меньше 1, а у женщин меньше 1,2; уровень глюкозы натощак более 5,6 моль/л. Если есть один основной и два вспомогательных — устанавливается диагноз метаболический синдром. Но если есть три-четыре вспомогательных, а ожирения нет, диагноз выставить нельзя.

— Метаболический синдром — это заболевание или симптомокомплекс?

Как отдельное заболевание «метаболический синдром» не рассматривается. На сегодняшний день это заболевание не классифицируется в МКБ-10. Врач диагностирует симптомокопмплекс: ожирение, нарушение углеводного обмена, артериальную гипертонию и дислипидемию.

— Какое лечение показано?

Основная цель терапии — это максимальное снижение общего риска возникновения патологий сердечно-сосудистой системы. Следует понимать, что в первую очередь проводится лечение ожирения: первое — диетотерапия с ограничением в рационе простых углеводов (картофель, булочки, сахар) и жиров. Рекомендуется употреблять в пищу продукты с невысоким гликемическим индексом. Важной составляющей программы по снижению веса является повышение физической активности. Физические тренировки способствуют уменьшению веса за счет непосредственных энергозатрат.

Наиболее эффективными являются аэробные упражнения: ходьба, бег, езда на велосипеде, лыжный спорт, прыжки со скакалкой. Основными условиями индивидуальной программы по физическим упражнениям является их регулярность (не менее 3-4 раза в неделю), постепенное увеличение интенсивности и длительности. Обязательно рекомендуем здоровый образ жизни, ограничение употребления алкоголя, следует бросить курить. Если на протяжении трех месяцев на фоне всех вышеперечисленных методов лечения у пациента не отмечается снижение индекса массы тела, и он остается выше 40, врач может добавить медпрепараты в курс лечения, для того чтобы ускорить метаболизм.

Если диагностирована инсулинорезистентность (анализ на индекс НОМА), мы рекомендуем препараты группы бигуанидов целью профилактики развития сахарного диабета. При необходимости рекомендуется хирургическое лечение (гастростома, бандажирование желудка). Также используются препараты для нормализации липидов, препараты для снижения артериального давления. НО! Все эти препараты врач подбирает индивидуально для каждого пациента.