Ставлення батьків до слухопротезування дітей раннього віку – проблема, яка потребує уваги суспільства (Отношение родителей к слухопротезированию детей раннего возраста - проблема, требующая внимания общества)

Переважна більшість дітей з порушеннями слуху потребує ефективної спеціальної допомоги, що включає дигностику порушень слуху, слухопротезування та спеціальну освіту. Адекватне слухопротезування набуває виняткової соціальної значущості як методу компенсації недоліків слухового сприйняття, що забезпечує можливість адаптації дітей, що слабко чують, до соціуму, інтеграцію їх у суспільство.

Тісна взаємодія фахівців і батьків на всіх етапах реабілітаційного процесу забезпечує його максимальний успіх. Проте, ставлення батьків до слухопротезування дітей - складний і не завжди керований процес.

Завдяки введенню програми аудіологічного скринінгу з елементами пренатальної діагностики, поступовому оснащенню дитячих сурдологічних центрів діагностичною апаратурою, поінформованість неонатологів і дільничних педіатрів, рання діагностика порушень слуху у дітей перестала бути невирішеною проблемою.

Але, як з'ясовується, після встановлення діагнозу фахівці стикаються з куди більш складною ситуацією, в якій їх позиція не завжди виглядає переконливо.

Справедливе твердження, що для ранньої реабілітації дитини з порушенням слуху немає нічого більш невідкладного і важливого, як постійне носіння індивідуальних слухових апаратів багатьма батьками зустрічається без ентузіазму. Ця частина батьків переконана, що необхідно оформити дитині інвалідність, отримати безкоштовно слухові апарати, але носити їх завжди не обов'язково. Навпаки, постійне носіння слухових апаратів, за їхніми уявленнями, шкодить дитині та несприятливо впливає на залишковий слух. Така існуюча “у народі” думка вперто підтримується досі.

Природно через деякий час стає зрозуміло, що дитина розвивається з відставанням, не може відвідувати звичайний дитячий садок, а попереду чекає школа для тих, хто погано чує або глухих. Однак сенситивний період розвитку мови втрачено, і заповнити це упущення майже неможливо. Ситуація сприймається сім'єю як неминуча, дитина оформляється до дитячого навчального закладу інтернатного типу. З цього моменту фахівці сурдологічного центру бачать його регулярно із частотою 1 раз на 2 роки строго за необхідністю оформлення медичних документів на переогляд. Традиція негативізму до слухових апаратів перетворюється на повне до них недбалість, а дітей привозять здалеку, але завжди без слухових апаратів. Таких батьків, на жаль, не менше однієї третини.

Інша частина батьків, почувши вперше про те, що у дитини виявлено порушення слуху, починає метатися в пошуках “панацеї”. Шукають консультантів, їдуть до столичних міст, купують слухові апарати, іноді кілька штук. у період цих пошуків з дитиною не займаються, дорогий час ранньої реабілітації йде безповоротно. Така втрата може становити від кількох місяців до кількох років. Після повернення до регулярного спостереження з'ясовується, що інвалідність дитині не оформили. Як правило, діти цієї групи мають складну структуру дефекту при втраті слуху невеликого ступеня. Часто ситуація закінчується вихованням, а згодом і навчанням у ДОП допоміжного рівня.

Третя частина батьків – їх набагато більше, вважає, що маленьку дитину протезувати треба обов'язково. Але ця група напрочуд неоднорідна по відношенню до специфіки порушення.

Частина батьків бачить у слуховому апараті чудове порятунок від усіх бід: одягли апарат - дитина одразу все почув і заговорила. Якщо цього немає, то починається пошук винного. Чи можна змінити апарати, але навіщо так часто і багато займатися з сурдопедагогом, консультуватися з сурдологом, неврологом, психологом, дефектологом, слухопротезистом? А головне – навіщо так багато займатися з дитиною вдома? Адже в нього дуже хороші, імпортні, цифрові слухові апарати, з індивідуальними вкладишами?

І тільки не найчисленніша частина батьків намагається зрозуміти, що треба зробити і чим допомогти своїй дитині, якій у такому ніжному віці команда фахівців намагалася підібрати сучасні слухові апарати. Ці батьки – помічники, які запитують, слухають, читають та думають. Вони осмислено йдуть на певні витрати і незручності заради того, щоб малюк виховувався в оточенні звучання, а слухові апарати були ретельно налаштовані відповідно до індивідуальних особливостей втрати слуху.

Вони з розумінням ставляться до складнощів, які відчувають фахівці під час роботи з немовлятами та дітьми раннього віку. Як правило, у цій групі дітей найвтішніші результати слухомовної реабілітації, які дозволяють дитині успішно розвиватися надалі.

Все сказане вище - лише невелика частина різноманітних і складних взаємин між батьками дітей з порушенням слуху і навколишнім світом, частиною якого є фахівці сурдологічних центрів.

Незважаючи на участь широкого кола фахівців, у т.ч. психологів, соціальних працівників, педагогів, що оточують сім'ю з дитиною, що слабо чує, з першого моменту звернення в сурдологічний центр, не завжди вдається швидко подолати роками уявлення, що формувалися в суспільстві. На жаль, за втрачений з вини дорослих дорогоцінний час нереалізованих можливостей ранньої реабілітації, діти розплачуються згодом своєю долею..

Багато в чому система допомоги дітям з порушеним слухом потребує перегляду та зміни.

Кількість дітей до 3 років, чиї батьки стурбовані вибором освітнього маршруту - 7.2%. Назріла необхідність створення центру раннього втручання.

Основна проблема батьків – “визначити” дитину в дитячий садок та перший клас (54,3%). Чисельність групи від 7 до 14 років значною мірою підтримується дітьми, які переступили семирічний рубіж, але ще перебувають у дошкільному періоді (39,9%). Число таких дітей не зменшується в останні роки. Найчастіше це пов'язано з порушеннями психологічного розвитку, що ускладнюють життя дитини, яка слабо чує. У цьому випадку батьки не завжди позитивно налаштовані на вибір освітньої програми, а іноді просто вважають, що їхній дитині в перший клас не пізно піти і в 9-10 років.

Основна частина дітей-інвалідів, має інвалідність щодо порушення слуху (82%). В усіх дітей цієї групи були соціально значні втрати слуху, т. е. бинауральное зниження слуху щонайменше 56 Дб і пов'язані з цим обмеження здатність спілкування і навчання. Практично всі діти протезовані бінаурально, але постійно носять два слухові апарати лише 52% з них.

У 2% випадків раніше порушення слуху було виявлено порушення зору, та інвалідність оформлена з урахуванням провідного дефекту. У частини дітей (16%) зниження слуху не мало характер соціально значущого порушення, але провідними були проблеми з розвитком мови та психологічним розвитком.

У структурі порушень слуху провідні позиції (83,1%) займають важкі втрати - приглухуватість ІІІ, ІV ступеня (втрата слуху від 56 до 90 Дб за Міжнародною класифікацією) та глухота (втрата слуху) 91 Дб. Зниження слуху І-ІІ ступеня у групі дітей склало майже 17%. Така втрата слуху за адекватного слухопротезування, безумовно, дозволяє дітям навчатися в інших освітніх закладах. Значним резервом для розвитку інтегративного навчання є 29,5% дітей, які мають ІІІ ступінь втрати слуху: за дотримання тих самих умов – адекватного раннього слухопротезування. При збереженні інтелектуального розвитку такі втрати слуху добре компенсуються, і діти можуть навчатися у загальноосвітніх закладах разом із здоровими однолітками. Однак перспектива розширення інтегративного навчання в області не знаходить підтримки.

Серйозні труднощі останніми роками є проблемою вибору та набуття професії підлітком з порушеним слухом та питання продовження освіти.

Основній частині дітей рекомендовано навчання у ДНЗ для дітей з порушеннями слуху (68%). У 19% випадків (майже 1/5) навчання у ДОП для дітей із порушеннями слуху не рекомендовано. У 13% випадків рекомендовано додаткове обстеження з метою уточнення діагнозу.

Реальне виконання рекомендацій з урахуванням позиції батьків виглядає таким чином:

• 7.3% - масові ДОП;
• 65.9% - відвідують ДОП І-ІІ виду виду;
• 2.9% - ДОУ VІІ-VIІІ виду;
• 2.2% - навчаються за індивідуальними програмами;
• 10,9% - не відвідують нічого.

Сьогодні якість життя дитини з порушеним слухом визначається раннім адекватним слухопротезуванням, організацією освітнього маршруту, інтеграцією до колективу однолітків, адаптацією до вимог спільноти. Ці питання не можна вирішити без участі батьків. Позиція батьків у перші місяці життя малюка після встановлення діагнозу багато в чому визначає його подальшу долю. Тому особливості взаємовідносин фахівців із сім'єю вимагають уваги відомств освіти, охорони здоров'я та соціального захисту.

Пройти діагностику та реабілітацію слуху можна у спеціалізованому центрі "Беттертон". Головна його перевага – вузька спеціалізація. Тут працюють досвідчені сурдологи, які проводять достовірну діагностику на сучасному медичному устаткуванні від провідних виробників.

Фахівці діагностують та допомагають підібрати варіанти слухового протезування. Послуги центру: підбір та налаштування апарату, технічне обслуговування, допомога в адаптації, консультування. Звернувшись до Центру Слуху "Беттертон" Ви повертаєте дитині радість спілкування!

Переклад російською мовою:

Подавляющее большинство детей с нарушениями слуха нуждается в эффективной специальной помощи, включающей дигностику нарушений слуха, слухопротезирование и специальное образование. Адекватное слухопротезирование приобретает исключительную социальную значимость как метод компенсации недостатков слухового восприятия, который обеспечивает возможность адаптации слабослышащих детей к социуму, интеграцию их в общество.

Тесное взаимодействие специалистов и родителей на всех этапах реабилитационного процесса обеспечивает его максимальный успех. Однако, отношение родителей к слухопротезированию детей - сложный и не всегда управляемый процесс.

Благодаря введению программы аудиологического скрининга с элементами пренатальной диагностики, постепенному оснащению детских сурдологических центров диагностической аппаратурой, осведомленности неонатологов и участковых педиатров, ранняя диагностика нарушений слуха у детей перестала быть нерешенной проблемой.

Но, как выясняется, после установления диагноза специалисты сталкиваются с куда более сложной ситуацией, в которой их позиция не всегда выглядит убедительно.

Справедливое утверждение, что для ранней реабилитации ребенка с нарушениям слуха нет ничего более неотложного и важного, как постоянное ношение индивидуальных слуховых аппаратов, многими родителями встречается без энтузиазма. Эта часть родителей убеждена, что необходимо оформить ребенку инвалидность, получить бесплатно слуховые аппараты, но носить их постоянно вовсе не обязательно. Напротив, постоянное ношение слуховых аппаратов, по их представлениям, вредит ребенку и оказывает неблагоприятное воздействие на остаточный слух. Такое бытующее “в народе” мнение упорно поддерживается до сих пор.

Естественно через некоторое время становится понятно, что ребенок развивается с отставанием, не может посещать обычный детский сад, а впереди ждет школа для слабослышащих или глухих. Однако сенситивный период развития речи упущен, и восполнить это упущение почти невозможно. Ситуация воспринимается семьей как неизбежная, ребенок оформляется в детское образовательное учреждение интернатного типа. С этого момента специалисты сурдологического центра видят его регулярно с частотой 1 раз в 2 года строго по необходимости оформления медицинских документов на переосвидетельствование. Традиция негативизма к слуховым аппаратам переходит в полное к ним небрежение, а детей привозят издалека, но всегда без слуховых аппаратов. Таких родителей, к нашему большому сожалению, не менее одной трети.

Другая часть родителей, услышав впервые о том, что у ребенка выявлено нарушение слуха, начинает метаться в поисках “панацеи”. Ищут консультантов, едут в столичные города, приобретают слуховые аппараты, иногда несколько штук. в период этих поисков с ребенком не занимаются, дорогое время ранней реабилитации уходит безвозвратно. Такая потеря может составлять от нескольких месяцев до нескольких лет. По возвращении к регулярному наблюдению выясняется, что инвалидность ребенку не оформили. Как правило, дети из этой группы имеют сложную структуру дефекта при потере слуха небольшой степени. Часто ситуация заканчивается воспитанием, а впоследствии и обучением в ДОУ вспомогательного уровня.

Третья часть родителей - их гораздо больше, считает, что маленького ребенка протезировать нужно обязательно. Но эта группа удивительно неоднородна по отношению к специфике нарушения.

Часть родителей видит в слуховом аппарате чудесное избавление от всех бед: надели аппарат - ребенок сразу все услышал и заговорил. Если этого не происходит, то начинается поиск виновного. Можно сменить аппараты, но зачем так часто и много заниматься с сурдопедагогом, консультироваться с сурдологом, неврологом, психологом, дефектологом, слухопротезистом? А главное - зачем так много заниматься с ребенком дома? Ведь у него же очень хорошие, импортные, цифровые слуховые аппараты, с индивидуальными вкладышами?

И только не самая многочисленная часть родителей пытается понять, что надо сделать и чем помочь своему ребенку, которому в таком нежном возрасте команда специалистов постаралась подобрать современные слуховые аппараты. Эти родители - помощники, которые спрашивают, слушают, читают и думают. Они осмысленно идут на определенные издержки и неудобства ради того, чтобы малыш воспитывался в окружении звучащей речи, а слуховые аппараты были тщательно настроены в соответствии с индивидуальными особенностями потери слуха.

Они с пониманием относятся к сложностям, которые испытывают специалисты при работе с младенцами и детьми раннего возраста. Как правило, в этой группе детей самые утешительные результаты слухоречевой реабилитации, которые позволяют ребенку успешно развиваться в дальнейшем.

Все сказанное выше - только небольшая часть многообразных и сложных взаимоотношений между родителями детей с нарушением слуха и окружающим миром, частью которого являются специалисты сурдологических центров.

Несмотря на участие широкого круга специалистов, в т.ч. психологов, социальных работников, педагогов, окружающих семью со слабослышащим ребенком с первого момента обращения в сурдологический центр, не всегда удается быстро преодолеть годами формировавшиеся в обществе представления. К несчастью, за потерянное по вине взрослых драгоценное время нереализованных возможностей ранней реабилитации, дети расплачиваются впоследствии своей судьбой.

Во многом система помощи детям с нарушенным слухом нуждается в пересмотре и изменении.

Число детей до 3 лет, чьи родители озабочены выбором образовательного маршрута - 7.2%. Назрела необходимость создания центра раннего вмешательства.

Основная проблема родителей - “определить” ребенка в детский сад и в первый класс (54,3%). Численность группы от 7 до 14 лет в значительной степени поддерживается детьми, перешагнувшими семилетний рубеж, но еще пребывающими в дошкольном периоде (39,9%). Число таких детей не уменьшается в последние годы. Чаще всего это связано с нарушениями психологического развития, осложняющими жизнь слабослышащего ребенка. В этом случае родители не всегда позитивно настроены на выбор образовательной программы, а иногда просто считают, что их ребенку в первый класс не поздно пойти и в 9-10 лет.

Основная часть детей-инвалидов, имеет инвалидность по нарушению слуха (82%). У всех детей данной группы были социально значимые потери слуха, т. е. бинауральное снижение слуха не менее 56 Дб и связанное с этим ограничение способности к общению и обучению. Практически, все дети протезированые бинаурально, но постоянно носят два слуховых аппарата только 52% из них.

В 2% случаев раньше нарушения слуха было выявлено нарушение зрения, и инвалидность оформлена с учетом ведущего дефекта. У части детей (16%) снижение слуха не носило характер социально значимого нарушения, но ведущими были проблемы с развитием речи и психологическим развитием.

В структуре нарушений слуха ведущие позиции (83,1%) занимают тяжелые потери - тугоухость ІІІ, ІV степени (потеря слуха от 56 до 90 Дб по Международной классификации) и глухота (потеря слуха>91 Дб). Снижение слуха І-ІІ степени в группе детей, составило почти 17%. Такая потеря слуха при адекватном слухопротезировании, безусловно, позволяет детям обучаться в других образовательных учреждениях. Значительным резервом для развития интегративного обучения являются 29,5% детей, имеющих ІІІ степень потери слуха: при соблюдении тех же условий - адекватного раннего слухопротезирования. При сохранном интеллектуальном развитии такие потери слуха хорошо компенсируются, и дети могут обучаться в общеобразовательных учреждениях вместе со здоровыми сверстниками. Однако перспектива расширения интегративного обучения в области не находит поддержки.

Серьезные трудности в последние годы представляет проблема выбора и приобретения профессии подростком с нарушенным слухом и вопрос продолжения образования.

Основной части детей рекомендовано обучение в ДОУ для детей с нарушениями слуха (68%). В 19 % случаев (почти 1/5) обучение в ДОУ для детей с нарушениями слуха не рекомендовано. В 13% случаев рекомендовано дополнительное обследование с целью уточнения диагноза.

Реальное выполнение рекомендаций с учетом позиции родителей выглядит следующим образом:

• 7.3% - массовые ДОУ;
• 65.9% - посещают ДОУ І-ІІ вида;
• 10,8% - ДОУ V-VI вида;
• 2.9% - ДОУ VІІ-VIІІ вида;
• 2.2% - обучаются по индивидуальным программам;
• 10,9% - не посещают ничего.

Сегодня качество жизни ребенка с нарушенным слухом определяется ранним адекватным слухопротезированием, организацией образовательного маршрута, интеграцией в коллектив сверстников, адаптацией к требованиям сообщества. Эти вопросы невозможно решить без участия родителей. Позиция родителей в первые месяцы жизни малыша, после установления диагноза во многом определяет его дальнейшую судьбу. Поэтому, особенности взаимоотношений специалистов с семьей требуют внимания ведомств образования, здравоохранения и социальной защиты.

Пройти диагностику и реабилитацию слуха можно в специализированном центре "Беттертон". Главное его преимущество - узкая специализация. Тут работают опытные сурдологи, которые проводят достоверную диагностику на современном медицинском оборудовании от ведущих производителей. Специалисты диагностируют и помогают подобрать варианты слухового протезирования. Услуги центра: подбор и настройка аппарата, техническое обслуживание, помощь в адаптации, консультирование. Обратившись в Центр Слуха "Беттертон" Вы возвращаете ребенку радость общения!