УЗД м'яких тканин, яку ще називають ехографією, - це неінвазивний і інформативний метод дослідження, що дозволяє візуалізувати патологічні процеси в шкірі, підшкірно-жирової клітковини, м'язах, зв'язках, сухожиллях, суглобах і навколосуглобових тканинах. Суть методу полягає у використанні ультразвукових хвиль, які відбиваючись від тканин, дозволяють отримати двомірні зображення. При цьому променеве навантаження на організм повністю відсутній, і дослідження можна проводити без певних періодів в часі.
За допомогою такої методики діагностуються грижі і пухлини, оцінюється динаміка розвитку захворювання і проводиться післяопераційний контроль лікування. УЗД м'яких тканин гомілки найчастіше проводиться при наявності гематоми, що виникла в результаті травми гомілковостопного суглоба, крім цього, лікар оцінює стан зв'язок і сухожиль суглоба, виявляє пухлини і кісти Бейкера. УЗД м'язів дозволяє виявити міозити, гематоми і новоутворення.
УЗД м'яких тканин шиї рекомендовано при наявності ущільнень, вузликів або шишок, дозволяючи при цьому виявити точну локалізацію і оцінити ступінь поширення патологічного процесу.
Крім цього, розрізняють загальні показання до проведення УЗД м'яких тканин:
- травматичні ушкодження;
- новоутворення (гігрома, хондрома, гемангіома, атерома, ліпома і ін.);
- сполучнотканинні патології;
- лімфостаз;
- підготовка до оперативного втручання і контроль ефективності терапії.
Відносне протипоказання - відкрита травма в місці дослідження.
Залежно від досліджуваної області тіла УЗД м'яких тканин живота проводиться в різних положеннях: лежачи на спині, животі або боці, сидячи або стоячи. На досліджувану область наноситься гель, і шляхом ковзання ультразвукового датчика на монітор виводиться зображення, що відбивається від поверхні досліджуваних тканин. Спеціальної підготовки перед проведенням маніпуляції не потрібно.
Після процедури УЗД лікар-діагност пише висновок, в якому вказує локалізацію і характер патологічного процесу, наявність і структуру новоутворення. Отримані результати дозволяють встановити або диференціювати діагноз, а також уточнити або спростувати наявність патології.
