Установка штифта в зуб — це встановлення спеціальних конструкцій, що з’єднують зубні корені та протези. Найпоширеніший варіант — стандартний штифт, під який за допомогою спеціального інструмента підганяється зубний корінь. Використовується при лікуванні невеликих пошкоджень.
Існують металеві та неметалеві різновиди штифтів. В основі перших — титан, сталь, мідь або латунь. Неметалеві шрифти застосовуються при художніх реставраціях. Вони слугують прекрасною основою для керамічної коронки, оскільки володіють світлопровідністю. Продаються переважно у комплексі із інструментами для встановлення.
Підготовчі процедури
Перед встановленням штифта стоматолог:
- лікує зубні канали та усуває пошкоджені карієсом тканини;
- готує ложе штифта за допомогою спеціальних інструментів;
- промиває кореневі канали великою кількістю води шляхом введення ін’єкцій.
Установка штифта в зуб
Стоматолог вводить пацієнту місцеву анестезію. Розширює кореневий канал, щоб покращити конденсацію гутаперчі. Вводить останню у зубні канали, які обробляє спеціальними антисептичними розчинами. Усуває залишки пульпи. Вставляє та фіксує штифт цементом. Частина конструкції, яка виступає над поверхнею, — основа для керамічних вкладок, штучних коронок та пломбувальних матеріалів.
Показання та протипоказання
Передумови встановлення штифтів — відсутність 50% коронки або протезування.
Протипоказання:
- пошкодження тканин зуба;
- невелика довжина кореня зуба;
- каріозні процеси;
- серйозні порушення у роботі ЦНС;
- захворювання крові;
- товщина стінки зубного каналу менше 2 мм.
Наслідки
Під час реабілітаційного періоду:
- дотримуватись дієти, зокрема не їсти тверду та грубу їжу;
- намагатись не травмувати зуби;
- приймати приписані лікарські препарати;
- дотримуватись правил особистої гігієни ротової порожнини;
- консультуватись із стоматологом.
