Лікар-гастроентеролог про справжні причини виникнення гастриту (Врач-гастроэнтеролог об истинных причинах возникновения гастрита)

Гастрит - це запалення слизової оболонки шлунка. Діагностика захворювання можлива на підставі скарг пацієнта, даних об'єктивного обстеження та за допомогою інструментальних методів, найінформативнішим з яких є ендоскопія. Згідно з канонами медичної науки, усі запальні процеси в організмі мають п'ять класичних ознак: біль, почервоніння тканин, підвищення місцевої температури, набряк, порушення функції органу.

Всі ці ознаки притаманні гастриту. Коли з'являється захворювання, суб'єктивно пацієнт відчуває симптоми, що мають загальну назву диспепсія: відчуття переповнення шлунка, хворобливі відчуття та почуття розпирання в епігастральній ділянці, відрижка, відчуття раннього насичення, нудота.

Такі симптоми свідчить про те, що орган вражений та її функція порушена, тобто. їжа перетравлюється та засвоюється неправильно. При інструментальному дослідженні, яке називається фіброгастродуоденоскопія, лікар має можливість оглянути почервонілу слизову оболонку, побачити набряк тканин, інші зміни.

Гастрит - це захворювання, яке може викликатися різними причинами. Існують різні його різновиди та форми. Кожен різновид має свої особливості у лікуванні. Розрізняють гастрит гострий та хронічний.

— У чому їх відмінності?

Гостра форма захворювання стрімко розвивається, має виражену клінічну картину, як правило, добре піддається терапії і при грамотному лікуванні проходить без ускладнень. Причини гострого гастриту:

• фізичні фактори (підвищена температура їжі, радіоактивні речовини);
• хімічні пошкодження (кислоти, луги);
• гострі інфекційні процеси.

На сьогодні гострі гастрити зустрічаються досить рідко. Найчастіше лікарі стикаються з хронічними формами хвороби. Часто люди не знають, що вони мають гастрит. Вони відчувають симптоми порушення травлення, з якими звертаються до лікаря-гастроентеролога. І в результаті обстеження ставиться діагноз гастрит.

— Які ознаки хронічного гастриту?

Хронічний гастрит має різного ступеня вираженості ознаки диспепсії: нудота, нічний біль, дискомфортні відчуття в області проекції шлунка, відрижка, відчуття розпирання в епігастральній ділянці.

— Чому прийом їжі може викликати тимчасове припинення хворобливих відчуттів?

Основна функція шлунка – перетравлення їжі. Етапи перетравлення їжі чітко розмежовані. У шлунку відбувається лише один із цих етапів — частково перетравлюються лише білки. Перетравлення жирів та вуглеводів починається пізніше, під впливом інших ферментів та в іншому середовищі. Клітини шлунка виробляють соляну кислоту та фермент пепсин для коагуляції та початку перетравлення білків.

При розвитку хронічного гастриту має місце фактор агресії. Здорова слизова оболонка шлунка має захист від соляної кислоти. Нездорова слизова оболонка такого захисту не має і піддається впливу (роздратування та пошкодження) шлункової кислоти. Чим більше вражена ділянка слизової оболонки шлунка, тим менше вона захищена. Чим сильніше запалення, тим гірша продукція факторів захисту і тим сильніший згубний вплив кислоти на подразнену ділянку. Свого роду замкнене коло. Суб'єктивно згубний вплив кислоти на подразнену ділянку і сприймається як біль.

Їжа, що надходить у шлунок, частково нейтралізує кислоту, що знижує її подразнювальну здатність. При цьому йде біль. Цим же пояснюється зниження болю після прийому соди або содовмісних напоїв, лужної мінеральної води, препаратів, що мають обволікаючу дію.

— Що викликає запалення слизової оболонки шлунка?

Хронічний гастрит відносять до поліетиологічних захворювань, тобто він викликається сукупністю багатьох факторів. Єдиної думки у фахівців, який із цих факторів є основною, досі немає. Основні причини: бактерії Helicobacter pylori, неправильне харчування, стресові стани, деякі медикаменти, аутоімунні процеси. Однак, із бактерією Helicobacter pylori, на сьогодні пов'язують 80% хронічних гастритів.

— Які методи діагностики Helicobacter pylori застосовуються в Україні та за її межами?

Сьогодні ми запровадили практично всі сучасні методи діагностики Helicobacter pylori:

• біопсія тканин слизової;
• дихальний уреазний тест;
• ПЛР-діагностика слини або калу;
• аналіз крові на специфічні антитіла до Helicobacter pylori.

Різні тести мають різні показання до використання та різну значимість. Наприклад, можливі помилковонегативні результати уреазного тесту, коли він проводиться на фоні лікування. Або рівень антитіл може досить довго зберігатися підвищеним і після ерадикації Helicobacter pylori. У будь-якому випадку інтерпретацію результатів діагностики, причому всіх її методів, повинен проводити лікар.

— Які схеми лікування Helicobacter pylori?

Стандарти лікування цієї інфекції вперше було визначено Маастрихським консенсусом. Усі схеми лікування хелікобактеріозу включають не менше трьох лікарських препаратів. Існують схеми першої, другої лінії. Досі актуальна потрійна схема, коли в схему лікування входить блокатор протонної помпи та два антибактеріальні препарати, рекомендована ще першим Маастрихським консенсусом. Однак вона не завжди призводить до ерадикації Helicobacter pylori, тому були розроблені резервні схеми — квадротерапії, «послідовної терапії», варіанти різної тривалості курсу — 7 – 10 – 14 діб. Звичайно, схему лікування визначає лікар, що лікує, з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта та попередніх результатів лікування.

— А інші причини розвитку гастриту?

Зустрічаються аутоімунні гастрити, коли імунна система розпізнає клітини свого організму як чужорідні. Аутоімунний компонент потребує окремого лікування та використання інших лікарських препаратів. Є низка медикаментів, прийом яких сприяє розвитку гастриту. Вплив мають і якість продуктів, що використовуються в їжу. Статистика показує: 80% бактеріальні, 15% аутоімунні, 5% всі інші різновиди гастритів.

— Які наслідки захворювання?

Тривалий перебіг захворювання, тривалі терміни заселення слизової оболонки шлунка бактеріями Helicobacter pylori можуть мати різні прояви. Можливий навіть безсимптомний перебіг хвороби. Найчастіше виникають болі та інші симптоми диспепсії. Ендоскопічно спочатку можна виявити осередки запалення у шлунку. Пізніше можлива видозміна запалених ділянок слизової оболонки, що ведуть до атрофії, поєднання атрофії та гіперплазії, кишкової метаплазії. Ці процеси вже незворотні і за подальшому прогресуванні можуть призвести до озлокачестві, тобто. раку шлунка.

З огляду на те, що гастрит — поліетиологічне захворювання, насамперед рекомендується налагодити правильне харчування. Залежно від рівня загострення застосовують дієти № 1А, 1Б, 1. При зниженні секреторної функції використовується дієта №2. Необхідно намагатися уникати гострих та хронічних стресів. Виключити вплив шкідливих чинників, які б посиленню симптомів гастриту. Проконсультуватися з фахівцем про прийом постійних та довічних препаратів, по можливості виключити ті, які можуть ушкоджувати слизову оболонку шлунка. Провести діагностику Helicobacter pylori, пройти курс лікування у разі виявлення. Після закінчення курсу терапії є можливість повторного зараження, т.к. імунітет до Хелікобактер не виробляється, і захворювання має ймовірність рецидивувати.

З метою запобігання розвитку недуги слід своєчасно звертатися до лікаря за необхідності, дотримуватися здорового способу життя, правильно харчуватися та дотримуватися режиму дня.

Переклад російською мовою:

Гастрит — это воспаление слизистой оболочки желудка. Диагностика заболевания возможна на основании жалоб пациента, данных объективного обследования и с помощью инструментальных методов, самым информативным из которых является эндоскопия. Согласно канонам медицинской науки, все воспалительные процессы в организме имеют пять классических признаков: боль, покраснение тканей, повышение местной температуры, отек, нарушение функции органа.

Все эти признаки присущи и гастриту. Когда появляется заболевание, субъективно пациент ощущает симптомы, носящие общее название диспепсия: ощущение переполнения желудка, болезненные ощущения и чувство распирания в эпигастральной области, отрыжка, чувство раннего насыщения, тошнота.

Такие симптомы указывают на то, что орган поражен и его функция нарушена, т.е. пища переваривается и усваивается неправильно. При инструментальном исследовании, которое называется фиброгастродуоденоскопия, врач имеет возможность осмотреть покрасневшую слизистую, увидеть отек тканей, другие изменения.

Гастрит — это заболевание, которое может вызываться разными причинами. Существуют различные его разновидности и формы. Каждая разновидность имеет свои особенности в лечении. Различают гастрит острый и хронический.

— В чем их различия?

Острая форма заболевания развивается стремительно, имеет выраженную клиническую картину, как правило, хорошо поддается терапии и при грамотном лечении проходит без осложнений. Причины возникновения острого гастрита:

• физические факторы (повышенная температура пищи, радиоактивные вещества);
• химические повреждения (кислоты, щелочи);
• острые инфекционные процессы.

На сегодня острые гастриты встречаются достаточно редко. Чаще врачи сталкиваются с хроническими формами болезни. Часто люди не знают, что у них гастрит. Они ощущают симптомы нарушения пищеварения, с которыми обращаются к врачу-гастроэнтерологу. И уже в результате обследования ставится диагноз гастрит.

— Какие признаки хронического гастрита?

Хронический гастрит имеет разной степени выраженности признаки диспепсии: тошнота, ночные боли, дискомфортные ощущения в области проекции желудка, отрыжка, чувство распирания в эпигастральной области.

— Почему прием пищи может вызывать временное прекращение болезненных ощущений?

Основная функция желудка — переваривание пищи. Этапы переваривания пищи четко разграничены. В желудке происходит лишь один из этих этапов — частично перевариваются только белки. Переваривание жиров и углеводов начинается позже, под воздействием других ферментов и в другой среде. Клетки желудка вырабатывают соляную кислоту и фермент пепсин для коагуляции и начала переваривания белков.

При развитии хронического гастрита имеет место фактор агрессии. Здоровая слизистая желудка имеет защиту от соляной кислоты. Нездоровая слизистая такой защиты не имеет и подвергается воздействию (раздражению и повреждению) желудочной кислоты. Чем более поражен участок слизистой желудка, тем меньше он защищен. Чем сильнее воспаление, тем хуже продукция факторов защиты и тем сильнее пагубное воздействие кислоты на раздраженный участок. Своего рода — замкнутый круг. Субъективно пагубное воздействие кислоты на раздраженный участок и воспринимается как боль.

Пища, поступающая в желудок, частично нейтрализует кислоту, что снижает ее раздражающую способность. При этом уходит боль. Этим же объясняется снижение боли после приема соды или содосодержащих напитков, щелочной минеральной воды, препаратов, обладающих обволакивающим действием.

— Что вызывает воспаление слизистой оболочки желудка?

Хронический гастрит относят к полиэтиологическим заболеваниям, то есть вызывается он совокупностью многих факторов. Единого мнения у специалистов, какой из этих факторов является основным, до сих пор нет. Основные причины: бактерии Helicobacter pylori, неправильное питание, стрессовые состояния, некоторые медикаменты, аутоиммунные процессы. Однако, с бактерией Helicobacter pylori, на сегодня связывают 80 % хронических гастритов.

— Какие методы диагностики Helicobacter pylori применяются в Украине и за ее пределами?

Сегодня у нас введены практически все современные методы диагностики Helicobacter pylori:

• биопсия тканей слизистой;
• дыхательный уреазный тест;
• ПЦР-диагностика слюны или кала;
• анализ крови на специфические антитела к Helicobacter pylori.

Разные тесты имеют разные показания к использованию и разную значимость. Например, возможны ложноотрицательные результаты уреазного теста, когда он проводится на фоне лечения. Или, уровень антител может достаточно долго сохраняться повышенным и после эрадикации Helicobacter pylori. В любом случае, интерпретацию результатов диагностики, причем всех ее методов, должен проводить врач.

— Какие схемы лечения Helicobacter pylori?

Стандарты лечения этой инфекции впервые были определены Маастрихским консенсусом. Все схемы лечения хеликобактериоза включают не менее трех лекарственных препаратов. Существуют схемы первой, второй линии. До сих пор актуальна тройная схема, когда в схему лечения входит блокатор протонной помпы и два антибактериальных препарата, рекомендованная еще первым Маастрихским консенсусом. Однако, она не всегда приводит к эрадикации Helicobacter pylori, поэтому были разработаны резервные схемы — квадротерапии, «последовательной терапии», варианты разной продолжительности курса — 7 – 10 – 14 суток. Конечно, схему лечения определяет исключительно лечащий врач с учетом индивидуальных особенностей пациента и предыдущих результатов лечения.

— А другие причины развития гастрита?

Встречаются гастриты аутоиммунные, когда иммунная система распознает клетки своего организма как чужеродные. Аутоиммунный компонент требует отдельного лечения и использования других лекарственных препаратов. Есть ряд медикаментов, прием которых способствует развитию гастрита. Влияние оказывают и качество продуктов, используемых в пищу. Статистика показывает: 80% бактериальные, 15% аутоиммунные, 5% все остальные разновидности гастритов.

— Какие последствия заболевания?

Длительное течение заболевания, продолжительные сроки заселения слизистой желудка бактериями Helicobacter pylori могут иметь разные проявления. Возможно даже бессимптомное течение болезни. Чаще, возникают боли и другие симптомы диспепсии. Эндоскопически вначале можно выявить очаги воспаления в желудке. Позднее возможно видоизменение воспаленных участков слизистой, ведущие к атрофии, сочетанию атрофии и гиперплазии, кишечной метаплазии. Эти процессы уже необратимы и при дальнейшем прогрессировании могут привести озлокачествлению, т.е. раку желудка.

Учитывая, что гастрит — полиэтиологическое заболевание, в первую очередь, рекомендуется наладить правильное питание. В зависимости от степени обострения применяют диеты № 1А, 1Б, 1. При снижении секреторной функции используется диета №2. Необходимо стараться избегать острых и хронических стрессов. Исключить влияние вредных факторов, способствующих усилению симптомов гастрита. Проконсультироваться со специалистом о приеме постоянных и пожизненных препаратов, по возможности исключить те, которые могут повреждать слизистую желудка. Провести диагностику Helicobacter pylori, пройти курс лечения в случае его выявления. После завершения курса терапии есть вероятность повторного заражения, т.к. иммунитет к хеликобактеру не вырабатывается, и заболевание имеет вероятность рецидивировать.

С целью предупреждения развития недуга следует своевременно обращаться к врачу при необходимости, придерживаться здорового образа жизни, правильно питаться и соблюдать режим дня.