Основа профілактики туберкульозу

Туберкульоз – це інфекційне захворювання, що спричинюється мікобактеріями туберкульозу (паличкою Коха). Воно уражає весь організм: легені, нирки, лімфатичні вузли, кістки, очі, шкіру, головний мозок. На туберкульоз хворіють незалежно від статі, віку, національної приналежності чи соціального становища.

Зараження відбувається такими основними шляхами:

• повітряно-пиловим шляхом - через вдихання зараженого пилу;
• повітряно-крапельним - через вдихання повітря, яке містять частинки мокротиння хворих;
• побутовим шляхом – через їжу, посуд, побутові речі;
• іншими шляхами зараження - статевий, контактний через пошкоджену шкіру чи слизові оболонки, переливання зараженої туберкульозом крові, внутрішньоутробний тощо.

Типові симптоми туберкульозу включають:

• постійний кашель , який триває понад 2-3 тижнів і зазвичай з мокротою, яка може бути кров’яною;
• втрата ваги;
• нічна пітливість;
• тривале підвищення температури (до 37,5°С);
• втома;
• втрата апетиту;
• біль в грудній клітці;
• набряки в області шиї.

На щастя, існує велика кількість профілактичних заходів, що допомагають уникнути великого ризику захворювання на туберкульоз. Розрізняють специфічну профілактику (щеплення та ревакцинація), хімієпрофілактика, санітарну та соціальну профілактику туберкульозу. Докладніше про кожен із заходів далі.

Специфічна профілактика. Найдієвішим методом специфічної профілактики туберкульозу є вакцинація й ревакцинація вакциною БЦЖ, або специфічна імунопрофілактика, або вакцинопрофілактика. В Україні для активної специфічної профілактики туберкульозу застосовують вакцину туберкульозну (БЦЖ), яка містить живі мікобактерії туберкульозу. Первинну вакцинацію здійснюють здоровим доношеним новонародженим на 3-5-й день життя. Ревакцинацію дітей (вакцинованих при народженні) виконують у 7-річному віці.

Хімієпрофілактика - є застосуванням протитуберкульозних препаратів з метою попередження туберкульозу в осіб, які піддаються найбільшій небезпеці зараження та захворювання на туберкульоз. Первинна профілактика проводиться для запобігання захворювання на туберкульоз неінфікованих осіб, які не реагують на туберкулін, але знаходились в контакті з хворими на туберкульоз і виділяють мікобактерії туберкульозу.

Вторинна профілактика проводиться інфікованим особам, які позитивно реагують на туберкулін і не мають клініко-рентгенологічних проявів туберкульозу.

Соціальна профілактика. Головним завданням соціальної профілактики є поліпшення соціально-побутових умов життя всього населення, матеріального добробуту народу. Санітарна профілактика переслідує цілі запобігти інфікуванню мікобактеріями туберкульозу здорових людей, захистити й зробити безпечним контакт з хворим на туберкульоз в активній формі (особливо з бактеріовиділенням) оточуючих його людей в побуті й на роботі. Важливою складовою частиною санітарної профілактики є проведення соціальних, протиепідемічних та лікувальних заходів у вогнищі туберкульозної інфекції (в сім’ї й оселі хворого на туберкульоз, який виділяє мікобактерії туберкульозу).