Вегетосудинна дистонія - хвороба, симптом або симптомокомплекс (Вегетососудистая дистония — болезнь, симптом или симптомокомплекс)

Інтерв'ю з лікарем-терапевтом сімейної клініки "Амеда",Лавренюк Анною Сергіївною.

Ми живемо у ХХІ столітті, коли фізична активність та психоемоційне навантаження підвищені. Молоді люди, які ведуть активний спосіб життя, часто схильні до стресів. Вегетосудинна дистонія або вегетосудинна дисфункція (ВСД) відноситься до поліетиологічних захворювань, оскільки є багато причин для її виникнення.

— Що таке вегетосудинна дистонія? Її симптоми та наслідки?

Відзначаються різні форми прояву ВСД. Це пов'язано з порушенням вегетативної нервової системи, її парасимпатичного та симпатичного відділів. ВВС має безліч назв — нейроциркуляторна дистонія, вегетосудинна дисфункція, синдром вегетативної дисфункції, соматоформна вегетативна дисфункція.

Симптоматика, з якою найчастіше звертаються пацієнти, залежить від первинної причини, від фізичної чи емоційної складової навантаження, від рівня лабільності нервової системи у відповідь на стрес та провокуючі фактори. Кожен має свою реакцію нервової системи. Комусь досить невеликого поштовху — не доспали, не доїли, невеликий стрес, побутові переживання, сесія, робота в нічні зміни. В одних з'являються задишка, нестача повітря, біль у серці, головний біль, запаморочення. В інших це проявляється непритомними станами, зниженням чи підвищенням тиску, перепадами пульсу (частіше підвищеним серцебиттям чи перебої у роботі серця). Зазвичай люди доводять себе такого стану, що втрачають працездатність.

Це захворювання зазвичай може протікати з періодичними загостреннями, тобто перманентно, або з пароксизмами (або кризами), спричиненими сильним поштовхом (стрес, переживання тощо). Найчастіше страждають цим абітурієнти та люди працездатного віку (від 18 до 40 років). Звертаються при цьому до сімейного лікаря, терапевта чи невролога. Іноді зі скаргами на роботу серця звертаються до кардіолога. З проявами ВСД часто стикаються педіатри (діти шкільного віку). Протікає вегетативна дисфункція з певними симптомами, які поєднуються у синдроми.

Найчастіше звертаються пацієнти з астено-невротичним, астенічним, респіраторним, синдромом диспепсії. При кожному їх необхідно дообстеження, оскільки симптоми можуть бути однаковими у дуже великої кількості захворювань. Наприклад, при астенічному та астено-невротичному синдромах пацієнт відчуває нестачу сил, погано контролює прояви емоцій, виражені перепади настрій або його відсутність з формуванням апатії чи депресії, у деяких із них бувають навіть втрати свідомості. Подібними невротичними проявами іноді займаються навіть психіатри, залежно від тривалості перебігу та виразності симптомів.

Респіраторний синдром проявляється більше нестачею повітря, неможливістю перебувати в задушливих приміщеннях, нападами задишки чи ядухи у відповідь на стрес чи переживання тощо. буд. У цьому випадку проблема може бути в недостатньому надходженні повітря до тканин головного мозку та серця (гіпоксії) або глибших психологічних чи психоневрологічних проблем. Останнім часом частіше стали спостерігатися пацієнти з млявою або прихованою депресією. При диспептичному синдромі у пацієнтів відзначаються скарги на нудоту, блювання, біль у животі, запори, діареї, які не пов'язані з порушенням дієти, режиму харчування, частоти прийомів їжі, а є своєрідною реакцією на стрес.

Часто причина вегетосудинної дисфункції не встановлюється. Але це можуть бути дитячі психотравми, спадкові схильності, наслідки черепно-мозкових травм, провокації навантаженнями, з якими не впорається нервова система. Необхідно збирання анамнезу для встановлення всіх нюансів захворювання: коли почалося, чим спровоковано, як і коли проявляється, чим знімається.

— Як виявити вегетосудинну дистонію?

Основні методи діагностики ВСД залежать від провідного синдрому. Якщо це астенічний або астеноневротичний, варто провести диференціальну діагностику з анемією (призначається аналіз крові на гемоглобін), гіпоглікемією (низький рівень цукру) (здається аналіз крові на глюкозу (цукор крові) і т. д. Подібні дообстеження допомагають відокремити ВСД від клінічних проявів інших захворювань. нирки, серце, головний мозок та інші органи. Є два основних способи, якими визначається стан органів, які досліджуються - лабораторний (аналізи та проби) і інструментальний (УЗД, рентгенографія, МРТ, КТ, ЕКГ, ЕХО-КГ і т. д.). Опитування пацієнта дозволяє виявити частоту проявів, їх тип. Поки не виявлено точну причину хвороби, повністю вилікувати пацієнта неможливо. З цих даних ставиться діагноз і визначається тактика лікування: медикаментозна терапія, масаж, ЛФК, психокорекція тощо.

Правильне проведення опитування пацієнта становить 50% успішного лікування. Часто необхідно ставити те саме питання з різним формулюванням, щоб ясно уявити картину захворювання та його проявів у конкретного пацієнта, остільки варто завжди пам'ятати, що те саме захворювання в кожному організмі проявляється і протікає по-різному!

— Яке лікування призначається?

Для кожного випадку застосовується своя терапія. Іноді людині достатньо кілька сеансів психолога, психотерапевта або психоаналітика для того, щоб розібратися в психоемоційному стані та досягти самовилікування. Деяким потрібно знизити сприйняття нервової системи, збільшити поріг чутливості за допомогою заспокійливих та протитривожних препаратів, іноді просто усунути постійний травмуючий фактор. Якщо немає можливості змінити саму ситуацію, потрібно допомогти пацієнтові змінити ставлення до неї медикаментозно або немедикаментозно (дозоване фізичне навантаження, спорт, лікувальна фізкультура, плавання, масаж — будь-які навантаження, що відволікають і розслабляють тіло).

Серед медикаментів — це заспокійливі препарати, седативні, протитривожні (анксіолітики), метаболічні (препарати для покращення роботи серця та головного мозку). Супутні захворювання, які були виявлені в результаті обстежень, наприклад анемія, коригуються відповідно до встановлених схем лікування. У ситуації, яка потребує глибокого втручання, наприклад, психіатричного, пацієнт прямує до вузького фахівця.

— Пацієнти в якому віці більш схильні до таких патологій?

Найчастіше з проблемами здоров'я нервової системи стикаються діти, підлітки та дорослі від 18 до 40 років. Різні навантаження в школі та вдома, секції та гуртки збільшують тиск на нервову систему дитини. Важливо займатися психокорекцією, щоб усунути такі моменти. Сильні стреси провокують прояв проблеми - це випускні іспити, вступ, робота. Після 40-45 років вже з'являються діагнози, пов'язані з органічними проявами захворювань (наприклад, ішемічна хвороба серця, дисциркуляторна або дисметаболічна енцефалопатія, гіпертонічна хвороба), які посилюють подальші прояви вегетосудинної дисфункції.

—Як попередити розвиток хвороби?

Профілактика ВСД включає дозовані фізичні навантаження, прогулянки на свіжому повітрі, плавання, масаж (за відсутності протипоказань). Психічна корекція необхідна. Можливе звернення до психотерапевта, психоаналітика, психолога. Важливі повноцінний відпочинок та харчування. Без правильного, раціонального, збалансованого харчування виникає дисбаланс організму. Йому потрібні жири, білки, вуглеводи, вітаміни, мінерали, мікро- та макроелементи, достатня кількість рідини (1,5-2 літри води на добу). Сон має бути не менше 7-8 годин на добу. Лягати спати краще намагатися в той же час, бажано до півночі. Якщо немає можливості поспати довше, то корисніше лягти спати раніше.

У деяких пацієнтів прояви ВСД викликаються впливом зовнішніх факторів: перепадів погоди, надлишку або нестачі їжі, вживання великої кількості алкоголю, нестача відпочинку та сну, стрес. Ведення здорового життя значно знижує і навіть повністю виключає розвиток ВСД.

— Чи є такий діагноз ВСД з міжнародної класифікації?

Так, такий діагноз є, але він відноситься швидше до соматоформних розладів, ніж до захворювань. ВСД це не зовсім самостійний діагноз, лікування як такого для нього немає. Ми усуваємо симптоми ВСД, які є у пацієнта. Рекомендується немедикаментозна корекція та медикаменти при необхідності. Завдання лікаря полягає у поліпшенні стану та якості життя пацієнта, прискоренні його повернення у нормальний та працездатний стан.

Переклад російською мовою:

Интервью с врачом-терапевтом семейной клиники "Амеда",Лавренюк Анной Сергеевной.

Мы живем в ХХІ веке, когда физическая активность и психоэмоциональная нагрузка повышены. Молодые люди, ведущие активный образ жизни, часто подвержены стрессам. Вегетососудистая дистония или вегетососудистая дисфункция (ВСД) относится к полиэтиологическим заболеваниям, так как есть много причин для ее возникновения.

— Что такое вегетососудистая дистония? Ее симптомы и последствия?

Отмечаются и разные формы проявления ВСД. Это связано с нарушением вегетативной нервной системы, ее парасимпатического и симпатического отделов. У ВСД есть множество названий — нейроциркуляторная дистония, вегетососудистая дисфункция, синдром вегетативной дисфункции, соматоформная вегетативная дисфункция.

Симптоматика, с которой чаще всего обращаются пациенты, зависит от первичной причины, от физической или эмоциональной составляющей нагрузки, от уровня лабильности нервной системы в ответ на стресс и провоцирующие факторы. У каждого своя реакция нервной системы. Кому-то достаточно небольшого толчка — не доспал, не доел, небольшой стресс, бытовые переживания, сессия, работа в ночные смены. У одних появляются одышка, нехватка воздуха, боли в сердце, головные боли, головокружения. У других это проявляется обморочными состояниями, снижением или повышением давления, перепадами пульса (чаще повышенным сердцебиением или перебои в работе сердца). Обычно люди доводят себя до такого состояния, что теряют трудоспособность.

Это заболевания обычно может протекать с периодическими обострениями, то есть перманентно, или с пароксизмами (или кризами), вызванными сильным толчком (стресс, переживания и т.п.). Чаще всего страдают этим абитуриенты и люди трудоспособного возраста (от 18 до 40 лет). Обращаются при этом к семейному врачу, терапевту или неврологу. Иногда с жалобами на работу сердца обращаются к кардиологу. C проявлениями ВСД часто сталкиваются и педиатры (дети школьного возраста). Протекает вегетативная дисфункция с определенными симптомами, которые объединяются в синдромы.

Чаще всего обращаются пациенты с астено-невротическим, астеническим, респираторным, синдромом диспепсии. При каждом из них необходимо дообследование, поскольку симптомы могут быть одинаковыми у очень большого количества заболеваний. Например, при астеническом и астено-невротическом синдромах пациент испытывает нехватку сил, плохо контролирует проявления эмоций, выражены перепады настроение или его отсутствие с формированием апатии или депрессии, у некоторых из них бывают даже потери сознания. Подобными невротическими проявлениями иногда занимаются даже психиатры, в зависимости от длительности протекания и выраженности симптомов.

Респираторный синдром проявляется больше нехваткой воздуха, невозможностью находиться в душных помещениях, приступами задышки или удушья в ответ на стресс или переживания и т. д. В этом случае проблема может быть в недостаточном поступлении воздуха к тканям головного мозга и сердца (гипоксии) или более глубоких психологических или психоневрологических проблемах. В последнее время чаще стали наблюдаться пациенты с вялотекущей или скрытой депрессией. При диспептическом синдроме у пациентов отмечаются жалобы на тошноту, рвоту, боли в животе, запоры, диареи, которые не связаны с нарушением диеты, режима питания, частоты приемов пищи, а являются своеобразной реакцией на стресс.

Часто причина вегетососудистой дисфункции не устанавливается. Но это могут быть детские психотравмы, наследственные склонности, последствия черепно-мозговых травм, провокации нагрузками, с которыми не может справится нервная система. Необходим сбор анамнеза для установления всех нюансов заболевания: когда началось, чем спровоцировано, как и когда проявляется, чем снимается.

— Как выявить вегетососудистую дистонию?

Основные методы диагностики ВСД зависят от ведущего синдрома. Если это астенический или астеноневротический, стоит провести дифференциальную диагностику с анемией (назначается анализ крови на гемоглобин), гипогликемией (низкий уровень сахара) (сдается анализ крови на глюкозу (сахар крови) и т.д. Подобные дообследования помогают отделить ВСД от клинических проявлений других заболеваний. Проверяется щитовидная железа, органы брюшной полости и почки, сердце, головной мозг и прочие органы. Есть два основных способа, которыми определяется состояние органов, которые исследуются — лабораторный (анализы и пробы) и инструментальный (УЗИ, рентгенография, МРТ, КТ, ЭКГ, ЭХО-КГ и т. д.). Опрос пациента также позволяет выявить частоту проявлений, их тип. Пока не выявлена точная причина болезни, полностью излечить пациента невозможно. На основании этих данных ставится диагноз и определяется тактика лечения: медикаментозная терапия, массаж, ЛФК, психокоррекция и т.д.

Правильное проведение опроса пациента составляет 50 % успешного лечения. Часто необходимо задавать один и тот же вопрос с разной формулировкой, чтобы ясно представить картину заболевания и его проявлений у конкретного пациента, постольку стоит всегда помнить, что одно и то же заболевание в каждом организме проявляется и протекает по-разному!

— Какое назначается лечение?

Для каждого случая применяется своя терапия. Иногда человеку достаточно несколько сеансов психолога, психотерапевта или психоаналитика для того, чтобы разобраться в психоэмоциональном состоянии и достичь самоизлечения. Некоторым нужно снизить восприятие нервной системы, увеличить порог чувствительности при помощи успокоительных и противотревожных препаратов, иногда просто убрать постоянный травмирующий фактор. Если нет возможности изменить саму ситуацию, нужно помочь пациенту поменять отношение к ней медикаментозно или немедикаментозно (дозированная физическая нагрузка, спорт, лечебная физкультура, плавание, массаж — любые отвлекающие и расслабляющие тело нагрузки).

Среди медикаментов — это успокоительные препараты, седативные, противотревожные (анксиолитики), метаболические (препараты для улучшения работы сердца и головного мозга). Сопутствующие заболевания, которые были выявлены в результате обследований, например, анемия, корректируются согласно установленных схем лечения. В ситуации, требующей глубокого вмешательства, например, психиатрического, пациент направляется к узкому специалисту.

— Пациенты в каком возрасте более подвержены таким патологиям?

Чаще с проблемами здоровья нервной системы сталкиваются дети, подростки и взрослые от 18 до 40 лет. Различные нагрузки в школе и дома, секции и кружки увеличивают давление на нервную систему ребенка. Важно заниматься психокоррекцией, чтобы убрать такие моменты. Сильные стрессы провоцируют проявление проблемы — это выпускные экзамены, поступление, работа. После 40-45 лет уже появляются диагнозы, связанные с органическими проявлениями заболеваний (например, ишемическая болезнь сердца, дисциркуляторная или дисметаболическая энцефалопатия, гипертоническая болезнь), которые усугубляю дальнейшие проявления вегетососудистой дисфункции.

— Как предупредить развитие болезни?

Профилактика ВСД включает дозированные физические нагрузки, прогулки на свежем воздухе, плавание, массаж (при отсутствии противопоказаний). Психическая коррекция необходима. Возможно обращение к психотерапевту, психоаналитику, психологу. Важны полноценный отдых и питание. Без правильного, рационального, сбалансированного питания возникает дисбаланс организма. Ему нужны жиры, белки, углеводы, витамины, минералы, микро- и макроэлементы, достаточное количество жидкости (1,5-2 литра воды в сутки). Сон должен быть не менее 7-8 часов в сутки. Ложиться спать лучше стараться в одно и то же время, желательно до полуночи. Если нет возможности поспать подольше, то полезнее лечь спать раньше.

У некоторых пациентов проявления ВСД вызывается воздействием внешних факторов: перепадов погоды, избытка или недостатка еды, употребление большого количества алкоголя, нехватка отдыха и сна, стресс. Ведение здорового образа жизни значительно снижает или даже полностью исключает развитие ВСД.

— Есть ли такой диагноз ВСД по международной классификации?

Да, такой диагноз есть, но он относится, скорее, к соматоформным расстройствам, чем к заболеваниям. ВСД это не совсем самостоятельный диагноз, лечения как такового для него нет. Мы устраняем симптомы ВСД, которые есть у пациента. Рекомендуется немедикаментозная коррекция и медикаменты по мере надобности. Задача доктора стоит в улучшении состояния и качества жизни пациента, ускорении его возвращения в нормальное и работоспособное состояние.