Лікар-отоларинголог про причини виникнення синуситів

Синусит — це запалення придаткових пазух носа. Розрізняють гострі, хронічні рецидивуючi синусити. Гострі, в свою чергу, поділяються на вірусні (тривають від 1 до 10 днів); поствірусні (тривають від 10 днів до 12 тижнів); бактеріальні (тривають більше ніж 3-4 місяці).

Лікар-оториноларинголог Карцева Ірина Василівна про причини та прояви риносинуситів.

Бактеріальні синусити супроводжуються високою температурою. По унiфiкованим протоколам тільки бактеріальні синусити потребують призначення антибіотиків. На практиці, якщо ми ставимо діагноз риносинусит, і він підтверджений рентгенологiчно, ми призначаємо антибіотики. У дiтей до 4 рокiв верхньощелепна пазуха заповнена рихлою сполучною тканиною, тому гайморитом дiти до 4 рокiв майже не хворiють. Найчастіше у дiтей до 4 рокiв виникають запалення аденоїдної тканини (аденоїдит) і запалення клітин ґратчастого лабіринту (етмоїдит). Гайморити частіше виникають у дітей після 4 років та у дорослих.

Причини виникнення синуситiв — травми носа та верхньої щелепи, ускладнення пiсля ОРЗ, алергiчнi ринiти, викривлення носовоi передiлки. Коли погано вентилюється пазуха, набрякає слизова придаткових пазух носа, виникає синусит. В залежностi вiд локалiзацii розрізняють верхньощелепний, фронтальний, етмоїдальний, сфеноїдальний та пансинусит.

Коли пацієнт приходить до лікаря, він розповідає свої скарги. Частіше це затруднення носового дихання, виділення з носа слизового характеру, жовтого, зеленого або білого кольору, головний біль у ділянці лоба, в проекцii верхньої щелепи, у дiлянцi носа або у скроневiй частинi голови, підвищення температури, біль може iррадiювати в зуби. Лiкар збирає анамнез, скарги поцiєнта, проводить огляд пацієнта, передню та задню риноскопію. При риноскопii вiдмiчаємо почервоніння слизової, набряк, стан носової передiлки. При орофарингоскопii вiдмiчаємо стікання слизу по задній стінці глотки. При натисканні на проекцію гайморових пазух, лобного синусу можуть бути болісні відчуття. Якщо лiкар пiдозрює у пацiента синусит, призначається рентген придаткових пазух носа. Якщо рентгенологiчно є зниження пневматизацii cинусiв, виставляємо діагноз риносинусит, потім призначаємо вiдповiдне лікування. Для кожного хворого пiдбираємо лiкування iндивiдуально.

Лікування риносинуситу відбувається у домашніх умовах (амбулаторно). Якщо у пацiєнта була травма або є сильний бiль в дiлянцi зубiв, можлива консультація щелепно-лицевого хірурга або хірурга-стоматолога. Призначаються антибактеріальна терапія, загальнозміцнювальна терапія, десенсибілізуюча, судинозвужувальні каплі в ніс за потребою, місцеві глюкокортикостероїди, знеболювальний засіб у разі потреби, муколітики. Мicцево застосовуються антисептики та антибiотики пiд час промивання за методом «перемiщення» («кукушка»). Якщо медикаментозна терапія не допомагає, роблять пункцію верхньо-щелепного синусу.

— До чого призводить несвоєчасне лікування?

Несвоєчасне лікування синуситів може викликати ускладнення: орбiтальнi та внутрiшньочерепнi (параорбiтальний абсцес, менiнгiт). При верхньо-щелепних риносинуситах часті ускладнення — сальпінгоотити та гострi середні отити носовi кровотечi. Зустрічається, коли пацієнти неправильно промивають ніс. Не треба це робити дуже часто та наполегливо. При великому напорі слиз потрапляє до євстахієвої труби. Промивати ніс потрібно, але без напору. Деякі пацієнти роблять розчин води з сіллю в домашніх умовах. Це можливо, але не рекомендується, особливо дітям. Не треба самостійно промивати ніс, особливо якщо є виражена закладенність. Промивати нic рекомендовано в медичному закладi методом «перемiщення» пiд наглядом лiкаря.