Діагностика черевної порожнини

Сучасна діагностика черевної порожнини, а точніше захворювань органів, які знаходяться нижче діафрагми і вище малого тазу, включає не тільки огляд лікаря та лабораторні аналізи, але й досить багато візуалізуючих технологій. Обстеження органів черевної порожнини проводиться з метою виявлення гострих і хронічних хвороб стравоходу та шлунку, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози та дванадцятипалої кишки, різних відділів кишківника. Рентгенограми, УЗД і КТ зображення допомагають хірургу визначити причину «гострого живота» - діагностувати непрохідність кишечника, апендицит, гострий панкреатит, камінь в жовчному міхурі, перфорацію, кровотечу, перитоніт. У складних випадках проводиться лапароскопія (введення через невеликий отвір на животі оптичного приладу лапароскопа, який показує внутрішні структури).

У плановому порядку гастроентерологи, хірурги, онкологи, гепатологи призначають різні візуалізуючі дослідження.

• Сонографічне дослідження (УЗД) - основна методика дослідження багатьох органів. Допплеросонографія показує внутрішньочеревні артерії та вени. Під час колоноскопії і фіброгастроскопії також використовуються УЗД-датчики. При цьому дослідженні добре видно камені в жовчовивідній системі, пухлини підшлункової залози.
• Рентгенографія цій частині тіла дозволяє виявити ракові пухлини, виразку шлунку, запальні захворювання і стриктури (звуження просвіту) різних відділів кишківника, вроджені дефекти. Ретроградна панкреатохолангіографія показує наявність каменів і звужень жовчних проток, зміни головки підшлункової залози.
• Рентгеноскопія (просвічування і вивчення нутрощів на флуоресцентному екрані), яка також залишається в деяких випадку інформативним методом обстеження шлунково-кишкового тракту. Іригоскопія дозволяє діагностувати рак, поліпоз і дивертикули. Гастроскопія виявляє різні шлункові патології.
• Комп'ютерна томографія (в тому числі спіральна) - також інформативний метод діагностики. Використовується, наприклад, КТ-колоноскопія як альтернатива звичайної колоноскопії. Комп'ютерна томографія незамінна при патологіях печінки і підшлункової залози, особливо з попередніми контрастуванням.
• МСКТ (мультиспіральна комп'ютерна томографія) візуалізує і інші внутрішньочеревні структури (судини, протоки, лімфатичні вузли).
• МРТ черевної порожнини в основному застосовується в разі печінкової патології. Можливість отримати серію зрізів забезпечує візуалізацію будь-яких вогнищевих уражень (пухлини, кісти, абсцесу). МР-холангіографія добре показує всі внутрішньопечінкові жовчні протоки. Виконується і МРТ-колонографія, гастро-та ентерографія (МРТ з контрастуванням).

Діагностика черевної порожнини проводиться і в екстреному, і плановому порядку. Якщо у вас є проблеми зі шлунком або кишківником, ви відчуваєте болі в животі, у вас є сімейна історія раку органів шлунково-кишкового тракту, зверніться до гастроентеролога для своєчасного проходження відповідного обстеження.

Переклад російською мовою:

Современная диагностика брюшной полости, а точнее заболеваний органов, которые находятся ниже диафрагмы и выше малого таза, включает не только осмотр врача и лабораторные анализы, но и довольно много визуализирующих технологий. Обследование органов брюшной полости проводится с целью выявления острых и хронических болезней пищевода и желудка, печени и желчного пузыря, поджелудочной железы и двенадцатиперстной кишки, разных отделов кишечника.

Рентгенограммы, УЗИ и КТ изображения помогают хирургу определить причину «острого живота» — диагностировать непроходимость кишечника, аппендицит, острый панкреатит, камень в желчном пузыре, перфорацию, кровотечение, перитонит. В сложных случаях проводится лапароскопия (введение через небольшое отверстие на животе оптического прибора лапароскопа, который показывает внутренние структуры).

В плановом порядке гастроэнтерологи, хирурги, онкологи, гепатологи назначают различные визуализирующие исследования.

• Сонографическое исследование (УЗИ) — основная методика исследования многих органов. Допплеросонография показывает внутрибрюшные артерии и вены. Во время колоноскопии и фиброгастроскопии также используются УЗИ-датчики. При этом исследовании хорошо видны камни в желчевыводящей системе, опухоли поджелудочной железы.
• Рентгенография этой области тела позволяет обнаружить раковые опухоли, язву желудка, воспалительные заболевания и стриктуры разных отделов кишечника, врожденные дефекты. Ретроградная панкреатохолангиография показывает наличие камней и сужений желчных протоков, изменения головки поджелудочной железы.
• Рентгеноскопия (просвечивание и изучение внутренностей на флуоресцентном экране), которая также остается в некоторых случая информативным методом обследования желудочно-кишечного тракта. Ирригоскопия позволяет диагностировать рак, полипоз и дивертикулы. Гастроскопия обнаруживает различные желудочные патологии.
• Компьютерная томография (в том числе спиральная) — также информативный метод диагностики. Используется, например, КТ-колоноскопия как альтернатива обычной колоноскопии. Компьютерная томография незаменима при патологиях печени и поджелудочной железы, особенно с предварительным контрастированием.
• МСКТ (мультиспиральная компьютерная томография) визуализирует и другие внутрибрюшные структуры (сосуды, протоки, лимфатические узлы).
• МРТ брюшной полости в основном применяется в случае печеночной патологии. Возможность получить серию срезов обеспечивает визуализацию любых очаговых поражений (опухоли, кисты, абсцесса). МР-холангиография хорошо показывает все внутрипеченочные желчные протоки. Выполняется и МРТ-колонография, гастро- и энтерография (МРТ с контрастированием).

Диагностика брюшной полости проводится и в экстренном, и плановом порядке. Если у вас есть проблемы с желудком или кишечником, вы отмечаете боли в животе, у вас есть семейная история рака органов желудочно-кишечного тракта, обратитесь к гастроэнтерологу для своевременного прохождения соответствующего обследования.