Як розпізнати депресію
Важливо відрізняти депресію (як хворобу) від депресивної реакції, яка може розвинутися у людини у відповідь на ту чи іншу ситуацію. Вона може тривати до декількох годин (не більше). Найчастіше депресія діагностується у жінок, що найімовірніше обумовлено більш вираженими змінами нейро-ендокринної системи, особливо в періоди менструації, після пологів, при клімаксі.
Що стосується чоловічої половини населення планети, вони рідше звертаються до фахівців через соціальні стереотипи, при цьому у них депресивні стани безпосередньо пов'язані з алкоголізмом, пристрастями до наркотиків, ігор.
Найбільш схильні до розвитку депресії такі групи людей:
- похилого віку, що пов'язано з втратою сенсу життя;
- при втраті близьких людей;
- після розлучення;
- при зміні роботи;
- при наявності факту насильства в сім'ї;
- при різкому погіршенні матеріального статусу;
- при високому психоемоційному навантаженні на роботі.
Щоб розпізнати депресію, необхідно знати її прояви:
- невпевненість в собі;
- зниження концентрації уваги;
- загальмованість;
- неспокійний сон (часті пробудження, безсоння);
- зміни апетиту, внаслідок чого спостерігається набір або зменшення маси тіла;
- пригнічений настрій;
- підвищена стомлюваність на тлі звичного навантаження;
- зниження інтересу до речей і події, які раніше приносили задоволення;
- почуття провини;
- песимістичний настрой на майбутнє.
Грозним проявом депресії може стати спроба суїциду, так як у таких людей присутні думки про смерть. Вони бачать самогубство як вирішення проблеми.
Гормональні зміни в організмі на тлі депресії призводять до таких наслідків:
- підвищена дратівливість, зниження больового порогу, агресія - наслідок дефіциту серотоніну;
- слабкість, порушення уваги, відсутність ініціативи - через низьку концентрацію норадреналіну в крові;
- когнітивні розлади, втрата інтересу до навчання, відсутність задоволення від їжі, інтимної близькості - результат нестачі дофаміну.
Діагностикою та лікуванням захворювання повинен займатися фахівець, інакше депресія може привести до таких наслідків, як розвиток і прогресування хвороб серцево-судинної, травної, дихальної систем, не кажучи вже про суїцид.
