Що відомо про вірус мавпячої віспи?
Наскільки поширена віспа мавп?
Віспа мавп викликається вірусом, який є членом того ж сімейства, що й віспа, хоча вона набагато менш важка, і, як стверджують експерти, ймовірність зараження низька. Зустрічається здебільшого у віддалених частинах країн Центральної та Західної Африки, поблизу тропічних лісів. Існує два основних штами вірусу - західноафриканський і центральноафриканський. Інфікований пацієнт у Великобританії приїхав з Нігерії, тому, ймовірно, він страждає на західноафриканський штам, який, як правило, є легким.
Які симптоми?
Початкові симптоми включають лихоманку, головні болі, набряки, біль у спині, біль у м’язах. Після зниження температури може виникнути висип, який часто починається на обличчі, а потім поширюється на інші частини тіла, найчастіше на долоні та підошви. Висип, який може бути надзвичайно свербінням або болючим, змінюється і проходить різні стадії, перш ніж остаточно утворюється струп, який пізніше відпадає. Ураження можуть викликати рубці.
Інфекція зазвичай зникає сама і триває від 14 до 21 дня.
Як передається хвороба?
Віспа мавп може передаватися, коли хтось знаходиться в тісному контакті з інфікованою людиною. Вірус може потрапити в організм через пошкоджену шкіру, дихальні шляхи або через очі, ніс чи рот, а також статевим шляхом. Вона також може поширюватися при контакті з інфікованими тваринами, такими як мавпи, щури та білки, або через заражені вірусом предмети, такі як постільна білизна та одяг.
Наскільки вона небезпечна?
У більшості випадків вірус протікає в легкій формі, іноді нагадує вітряну віспу, і проходить самостійно протягом кількох тижнів. Однак віспа мавп іноді може бути більш серйозною, і, як повідомляється, спричиняла смерть у Західній Африці.
Як лікується мавпяча віспа?
Спалахи можна контролювати за допомогою профілактичної інфекції. Вакцинація проти віспи була доведена на 85% ефективною у запобіганні віспи мавп.
Чи існує ризик для України?
Як стверджує МОЗ, вірус мавпячої віспи в Україні не зафіксовано, проте він уже внесений до переліку біологічно патогенних об'єктів, які підлягають епідеміологічному нагляду.