Що медицина дізналась про постковідний синдром
Незважаючи на нещодавнє знайомство з коронавірусною інфекцією, все ж таки захворювання вже внесено в МКХ-10. Згідно зі статистичними відомостями, близько 20% людей після COVID-19 страждають від постковідного синдрому. У деяких людей клінічні ознаки зберігаються до півроку.
Причини розвитку
Причиною виникнення інфекційного захворювання є коронавірусний збудник. ВОЗ надає наступні дані за результатами перебігу COVID-19:
- у разі легкого перебігу хвороби одужання настає через 2 тижні;
- патологія середньої важкості триває в середньому 1-1,5 місяці;
- тривалість хвороби при тяжкому перебігу може досягати 2 і більше місяців, з високим ризиком розвитку ускладнень.
Розвиток постковідного синдрому пов'язано з залишками запального процесу, вираженість якого поступово зменшується на фоні лікування хвороби. До групи ризику з розвитку постковідного синдрому входять:
- люди після 50 років;
- пацієнти з тяжкою формою хвороби, які потребували штучної вентиляції легень;
- люди з хронічними патологіями (серцевою недостатністю, астмою, гіпертонічною хворобою, імунодефіцитом, діабетом, аутоімунними хворобами).
Які симптоми характерні
Виділити основні симптоми, які спостерігаються при постковідному синдромі, поки не вдається, через різноманітність клінічної картини. Варіабельність ознак обумовлено індивідуальними особливостями організму, ураженням багатьох органів, проведеним лікуванням, а також вихідним станом здоров'я людини.
Лікарі виділяють симптоми, які найчастіше спостерігаються у людей після перенесеної коронавірусної інфекції:
- Виражена слабкість. Людина скаржиться на занепад сил, відсутність можливості виконувати колишню роботу, займатися спортом.
- Порушення режиму сну (безсоння - вночі, сонливість - в денний час);
- Виражене потовиділення.
- Субфебрильна гіпертермія (до 37,5 градусів).
- Періодичний озноб.
- Труднощі при диханні в області грудини.
- Сухий кашель.
- Коливання артеріального тиску.
- Випадання волосся.
- Прискорене серцебиття.
- Погіршення зорової, слухової функції.
- Втрата смакових відчуттів, нюху.
- Висипання на шкірних покровах.
- Тремор кінцівок.
- Розсіяність уваги.
- Менструальна дисфункція.
- Невпевненість ходи.
- М'язовий біль.
Вищеперелічені симптоми в більшості випадків носять хвилеподібний характер, проте деякі люди відзначають їх постійну присутність.
До ускладнень постковідного синдрому слід віднести:
- виражену слабкість, яка обмежує людей у роботі, заняттях спортом;
- затяжні депресії;
- появу суїцидальних думок;
- панічні атаки;
- тромбоемболію.
Як діагностувати та вилікувати
Для постановки діагнозу використовуються наступні види обстежень:
- лабораторні аналізи (антитіла до коронавірусної інфекції, загальний аналіз крові, прокальцитонін, Д-димери, фібриноген, реактивний білок);
- холтерівське моніторування АТ;
- електрокардіграфія;
- ультразвукове дослідження серця;
- комп'ютерна томографія легких;
- спірометрія;
- УЗД органів черевної порожнини, судин нижніх кінцівок.
Лікувальна тактика при постковідному синдромі включає наступні напрямки:
- медикаментозна корекція (заспокійливі препарати, антикоагулянти, вітаміни, препарати для підтримки роботи внутрішніх органів);
- лікувальна, дихальна гімнастика, плавання;
- фізіотерапевтичні процедури (електрофорез, інгаляції, масаж, рефлексотерапія);
- психотерапія.
Щоб прискорити одруження, необхідно правильно харчуватися, достатньо часу приділяти сну, гуляти на свіжому повітрі, уникати стресів та важке фізичне навантаження.
