Ректороманоскопія та колоноскопія відмінності (Ректороманоскопия и колоноскопия отличия)

• Ректороманоскопія та колоноскопія: опис процедур, головні відмінності
• Показання до ректороманоскопії та колоноскопії
• Підготовка до проведення досліджень
• Протипоказання до ректороманоскопії та колоноскопії
• Ректороманоскопія та колоноскопія: боляче чи ні
• Інші методики обстеження кишечника

Ректороманоскопія і колоноскопія належать до інструментальних досліджень, які дозволяють оглянути і вивчити стан товстої кишки. Ендоскопічна діагностика кишечника може виконуватися як окрема маніпуляція, і використовуватися при комплексному обстеженні хворого. Як роблять ректороманоскопію та колоноскопію? Ректороманоскопія чи колоноскопія – що краще? Про це і поговоримо у цій статті.

Ректороманоскопія та колоноскопія: опис процедур, головні відмінності

Ректороманоскопія - це метод дослідження, за допомогою якого вдається обстежити дистальний відрізок товстої кишки на відстані 30 сантиметрів від анального отвору. Цей метод розглядали у своїй статті В.П. Земляний, Т.М. Трофімова, С.Л. Непам'ятна, Т.В. Дементьєва. Суть маніпуляції: хворому через анус у пряму кишку вводять ректороманоскоп, і лікар розглядає її стінки, вивчає судинний малюнок, характер складчастості, колір, блиск та еластичність слизової оболонки, оцінює наявність патоутворень та тонус кишки.

Колоноскопія - це високоінформативна інструментальна методика дослідження, що дозволяє обстежити всю товсту кишку та кінцевий відділ тонкого кишечника. На сьогоднішній день колоноскопія вважається «золотим стандартом» діагностики більшості захворювань кишківника. Огляд виконується за допомогою інструменту-колоноскопа. Гнучка трубка діаметром до 8 мм оснащена невеликими відеокамерами, потужною лампочкою білого світла, а також бічним каналом, яким при необхідності вводяться додаткові маніпулятори. Камери передають збільшену картинку на екран монітора, що дозволяє оглянути всю поверхню слизової оболонки.

Основні відмінності між ректороманоскопією та колоноскопією:

• обсяги діагностики (колоноскопію прийнято вважати більш інформативним методом);
• можливості процедури (під час колоноскопії можна виконати забір біоптату для подальшого вивчення матеріалу);
• проведення маніпуляції різними інструментами.

Головна ж відмінність між ректороманоскопією і колоноскопією полягає в тому, що колоноскопія може використовуватися як терапевтична процедура, оскільки за допомогою колоноскопа можна висікати різні новоутворення, коагулювати судини та усувати стенози товстої кишки.

Показання до ректороманоскопії та колоноскопії

Основні показання до ректороманоскопії:

• геморой у хронічній формі;
• пухлинні патологічні утворення;
• хронічний парапроктит;
• тривалі запори або проноси.

Маніпуляція також виконується перед повним оглядом кишечника.

Колоноскопію призначають хворим, у яких спостерігаються нижчеперелічені симптоми та стани:

• кров у стільці;
• систематичні діареї;
• виразковий коліт;
• залізодефіцитна анемія;
• болі в животі;
• різка втрата ваги;
• поліпи товстої кишки.

В обов'язковому порядку це обстеження призначають тим хворим, у яких діагностовано колоректальний рак кишки. Відповідно до проведених досліджень Я.С. Циммермана, колоректальний рак займає нині друге місце (після раку легенів) серед усіх локалізацій раку.

Підготовка до проведення досліджень

Підготовка до ректороманоскопії не відрізняється від підготовки перед колоноскопією. Для обстеження слизової оболонки товстої кишки перед обома процедурами потрібно виконати спеціальне очищення кишечника і ввести тимчасові дієтичні обмеження: перед початком маніпуляції за кілька днів потрібно виключити з раціону овочі, грубу їжу та фрукти. Дуже часто проктологи радять ректороманоскопію таколоноскопію виконувати натщесерце.

Підготовка до здійснення колоноскопії та ректороманоскопії включає:

• проведення очисних клізм та мікроклізм (одну клізму роблять напередодні діагностики ввечері, другу — у день обстеження, до початку маніпуляції за кілька годин);
• прийом лікарських препаратів із послаблюючим ефектом.

Деякі хворі, у яких спостерігаються часті запори, можуть поєднувати проносні медпрепарати та очисні клізми.

Підготовка перед ректороманоскопією та колоноскопією має бути особливо ретельною, оскільки вона впливає на правильність результатів діагностики. Частка пацієнтів з неякісною підготовкою кишківника дуже висока і досягає за різними даними 20-40%. Про це йдеться у монографії «Ефективна підготовка кишечника до колоноскопії», випущеної під керівництвом О.Б. Авалуєва, С.І. Сіткіна, Б.Х. Самедова, Є.І. Ткаченка та інших.

Протипоказання до ректороманоскопії та колоноскопії

Протипоказання до проведення ректороманоскопії:

• серцево-судинні захворювання;
• дихальна недостатність;
• судинні патології мозку;
• важкі запальні розлади: тромбоз гемороїдальної вени, нориці прямої кишки в гострій формі, анальна тріщина.

Колоноскопію не призначають пацієнтам, у яких діагностовано інфекційні хвороби та захворювання крові, серцеву або легеневу недостатність, перитоніт, виразковий або ішемічний коліт.

Ректороманоскопія та колоноскопія: боляче чи ні

Всіх пацієнтів без винятку цікавить питання: чи боляче робити ректороманоскопію? Правильний підготовчий етап перед дослідженням – дієта, очищення товстої кишки за допомогою клізм та лікарських препаратів дозволяють уникнути хворобливих відчуттів у ході маніпуляції. Відмінність ректороманоскопії від колоноскопії цьому етапі у тому, що у першому випадку дослідження виконується без наркозу, оскільки інструмент вводиться на невелику глибину, його тривалість — 10-15 хвилин. Як свідчать численні відгуки про ректороманоскопію, ймовірність виникнення ускладнень під час цієї процедури є мінімальною.

Колоноскопія — хвороблива маніпуляція, особливо за наявності тріщин та пошкоджень в області ануса, тому для зняття дискомфорту для місцевого знеболювання використовують спеціальні мазі та гелі. Колоноскопія за наявності певних показань може проводитись під загальною анестезією або за умов седації. Дискомфорт у процесі такого обстеження викликається розширенням стінок кишки для покращення візуалізації. Больові відчуття можуть виникнути також як наслідки запалення. У результаті виконання процедури пов'язані з ризиком перфорації чи кровотечі. Ці ризики виключаються комплексним обстеженням організму перед діагностикою та вивченням супутніх патологій.

Інші методики обстеження кишечника

У клінічній практиці існують інші способи дослідження товстого кишечника. Серед них найчастіше використовуються:

• ректальне дослідження;
• відеокапсульна ендоскопія;
• іригоскопія;
• аноскопія;
• фіброколоноскопія;
• ультразвукове дослідження (УЗД);
• віртуальна колоноскопія;
• магнітно-резонансна томографія (МРТ).

Ректальне дослідження

Дозволяє обстежити внутрішній сфінктер ануса. Лікар за допомогою цього способу визначає наявність розростання тканини слизової оболонки, тріщин та геморою на відстані до 10 сантиметрів від ануса. Маніпуляція виконується, як правило, у положенні лежачи на боці. Якщо є сильні болі, людина лягає на спину.

Відеокапсульна ендоскопія

Це дослідження призначають хворим, які не можуть пройти ректороманоскопію та колоноскопію через анатомічні особливості товстого кишечника. Людина проковтує капсулу, яка оснащена камерами, а вона в процесі руху травним трактом робить знімки. Довжина капсули близько 30 мм, її діаметр — 10 мм.

Швидкість отримання знімків залежить від швидкості просування капсули і становить у середньому від 5 до 34 кадрів на секунду. Тривалість відеокапсульної ендоскопії товстої кишки – 5-7 годин, після чого мікрокапсула виходить природним шляхом. Поки вона є в організмі, не слід робити томографію.

Іригоскопія

Іригоскопія - це рентгенологічне дослідження органу з одночасним введенням контрасту. Дозволяє вивчити кишечник та оцінити локалізацію новоутворення. Цей спосіб є дуже інформативним і вимагає від людини спеціальної підготовки. За кілька днів до проведення маніпуляції необхідно виключити з раціону овочі, тверду їжу, соки, каву та житній хліб.

Аноскопія

Метод дослідження, який передбачає використання аноскопа. Пустотіла трубка з обтуратором та освітлювальною ручкою дозволяє виконати огляд кишечника та забір біопсійного матеріалу. Головна відмінність між аноскопією та ректороманоскопією полягає в тому, що за допомогою аноскопії можна дослідити відрізок товстої кишки за 12 сантиметрів від ануса.

Фіброколоноскопія

Фіброколоноскопія - методика дослідження кишечника за допомогою спеціального інструменту-ендоскопа, який оснащений об'єктивом та освітлювальним приладом. Апарат вводиться через анус і дозволяє оглянути практично всю товсту кишку.

Ультразвукове дослідження

Хороша альтернатива ректороманоскопії та колоноскопії – ультразвукова діагностика. Принцип обстеження побудований на фіксації ультразвукових хвиль, які відбиваються від меж тканин, різних за будовою та щільністю. Чутливість цього методу є дуже високою і становить 98 %.

Дослідження товстої кишки за допомогою МРТ

Ще одна чудова альтернатива ректороманоскопії та колоноскопії кишечника - це МРТ. Найчастіше цей вид томографії використовують як допоміжний метод обстеження, оскільки його вартість досить висока. МРТ надає можливість вивчити петлі кишечника та пухлинні утворення великих розмірів.

Віртуальна колоноскопія

Віртуальна колоноскопія — високоінформативна технологія обстеження товстого кишківника, для якої задіяно мультиспіральний комп'ютерний томограф, оснащений спеціальним програмним забезпеченням. До переваг цієї технології слід віднести малоінвазивність, низький ступінь дискомфортних відчуттів у досліджуваних осіб, слабке променеве вплив, можливість отримання картини поширеності патологічних змін. Пріоритетне значення їй приділяється при розпізнаванні неопластичних відхилень товстої кишки, оскільки, що проводиться з її допомогою, своєчасна ідентифікація та подальше усунення поліпів дає можливість запобігти розвитку колоректального раку. Вибір на користь віртуальної колоноскопії над останню зумовлений також її високої чутливістю. Адже вона у 90-97% випадків визначає будь-які внутрішньопросвітні утворення більше 10 мм та у 80-85% — діаметром менше 10 мм.

Кожен метод обстеження має свої переваги та недоліки, проте всі вони мають дві спільні цілі — визначення відхилень у нормальній роботі кишечника та надання максимум даних лікарю для встановлення вірного діагнозу. Якщо пацієнт має протипоказання до ректороманоскопії та колоноскопії, лікар запропонує інші способи обстеження з урахуванням його клінічної картини.

Переклад російською мовою:

• Ректороманоскопия и колоноскопия: описание процедур, главные отличия
• Показания к ректороманоскопии и колоноскопии
• Подготовка к проведению исследований
• Противопоказания к ректороманоскопии и колоноскопии
• Ректороманоскопия и колоноскопия: больно или нет
• Другие методики обследования кишечника

Ректороманоскопия и колоноскопия относятся к числу инструментальных исследований, которые позволяют осмотреть и изучить состояние толстой кишки. Эндоскопическая диагностика кишечника может выполняться как отдельная манипуляция, так и использоваться при комплексном обследовании больного. Как делают ректороманоскопию и колоноскопию? Ректороманоскопия или колоноскопия — что лучше? Об этом и поговорим в данной статье.

Ректороманоскопия и колоноскопия: описание процедур, главные отличия

Ректороманоскопия — это метод исследования, с помощью которого удается обследовать дистальный отрезок толстой кишки на расстоянии 30 сантиметров от заднепроходного отверстия. Данный метод рассматривали в своей статье В.П. Земляной, Т.Н. Трофимова, С.Л. Непомнящая, Т.В. Дементьева. Суть манипуляции: больному через анус в прямую кишку вводят ректороманоскоп, и доктор рассматривает ее стенки, изучает сосудистый рисунок, характер складчатости, цвет, блеск и эластичность слизистой, оценивает наличие патообразований и тонус кишки.

Колоноскопия — это высокоинформативная инструментальная методика исследования, позволяющая обследовать всю толстую кишку и конечный отдел тонкого кишечника. На сегодняшний день колоноскопия считается «золотым стандартом» диагностики большинства заболеваний кишечника. Осмотр выполняется при помощи инструмента-колоноскопа. Гибкая трубка диаметром до 8 мм оснащена небольшими видеокамерами, мощной лампочкой белого света, а также боковым каналом, по которому при необходимости вводятся дополнительные манипуляторы. Камеры передают увеличенную картинку на экран монитора, что позволяет подробно осмотреть всю поверхность слизистой оболочки.

Основные отличия между ректороманоскопией и колоноскопией:

• объемы диагностики (колоноскопию принято считать более информативным методом);
• возможности процедуры (в ходе колоноскопии можно выполнить забор биоптата для дальнейшего изучения материала);
• проведение манипуляции различными по оснащению инструментами.

Главное же отличие между ректороманоскопией и колоноскопией состоит в том, что колоноскопия может использоваться в качестве терапевтической процедуры, поскольку с помощью колоноскопа можно иссекать разные новообразования, коагулировать сосуды и устранять стенозы толстой кишки.

Показания к ректороманоскопии и колоноскопии

Основные показания к ректороманоскопии:

• геморрой в хронической форме;
• опухолевые патологические образования;
• хронический парапроктит;
• продолжительные запоры или поносы.

Манипуляция также выполняется перед полным осмотром кишечника.

Колоноскопию назначают больным, у которых наблюдаются нижеперечисленные симптомы и состояния:

• кровь в стуле;
• систематические диареи;
• язвенный колит;
• железодефицитная анемия;
• боли в области живота;
• резкая потеря в весе;
• полипы толстой кишки.

В обязательном порядке данное обследование назначают тем больным, у которых диагностирован колоректальный рак кишки. Согласно проведенным исследованиям Я.С. Циммермана, колоректальный рак занимает в настоящее время второе место (после рака легких) среди всех локализаций рака.

Подготовка к проведению исследований

Подготовка к ректороманоскопии не отличается от подготовки перед колоноскопией. Для обследования слизистой оболочки толстой кишки перед обеими процедурами нужно выполнить специальную очистку кишечника и ввести временные диетические ограничения: перед началом манипуляции за несколько дней нужно исключить из рациона овощи, грубую пищу и фрукты. Очень часто проктологи советуют ректороманоскопию и колоноскопию выполнять натощак.

Подготовка к осуществлению колоноскопии и ректороманоскопии включает:

• проведение очистительных клизм и микроклизм (одну клизму делают накануне диагностики вечером, вторую — в день обследования, до начала манипуляции за несколько часов);
• прием лекарственных препаратов со слабительным эффектом.

Некоторые больные, у которых наблюдаются частые запоры, могут сочетать слабительные медпрепараты и очистительные клизмы.

Подготовка перед ректороманоскопией и колоноскопией должна быть особенно тщательной, так как она влияет на правильность результатов диагностики. Доля пациентов с некачественной подготовкой кишечника весьма высока и достигает по различным данным 20-40%. Об этом говорится в монографии «Эффективная подготовка кишечника к колоноскопии», выпущенной под руководством Е.Б. Авалуева, С.И. Ситкина, Б.Х. Самедова, Е.И. Ткаченко и других.

Противопоказания к ректороманоскопии и колоноскопии

Противопоказания к проведению ректороманоскопии:

• сердечно-сосудистые заболевания;
• дыхательная недостаточность;
• сосудистые патологии мозга;
• тяжелые воспалительные расстройства: тромбоз геморроидальной вены, свищ прямой кишки в острой форме, анальная трещина.

Колоноскопию не назначают пациентам, у которых диагностированы инфекционные болезни и заболевания крови, сердечная или легочная недостаточность, перитонит, язвенный или ишемический колиты.

Ректороманоскопия и колоноскопия: больно или нет

Всех пациентов без исключения интересует вопрос: больно ли делать ректороманоскопию? Правильный подготовительный этап перед исследованием — диета, очистка толстой кишки с помощью клизм и лекарственных препаратов позволяют избежать болезненных ощущений в ходе манипуляции. Отличие ректороманоскопии от колоноскопии на этом этапе состоит в том, что в первом случае исследование выполняется без наркоза, поскольку инструмент вводится на небольшую глубину, его продолжительность — 10-15 минут. Как свидетельствуют многочисленные отзывы о ректороманоскопии, вероятность возникновения осложнений в ходе этой процедуры минимальный.

Колоноскопия — болезненная манипуляция, особенно при наличии трещин и повреждений в области ануса, поэтому для снятия дискомфорта для местного обезболивания используют специальные мази и гели. Колоноскопия при наличии определенных показаний может проводится под общей анестезией или в условиях седации. Дискомфорт в процессе такого обследования вызывается расширением стенок кишки для улучшения визуализации. Болевые ощущения могут появиться также как последствия воспаления. Вследствие этого выполнение процедуры связано с риском перфорации или кровотечения. Эти риски исключаются комплексным обследованием организма перед диагностикой и изучением сопутствующих патологий.

Другие методики обследования кишечника

В клинической практике существуют и другие способы исследования толстого кишечника. Среди них наиболее часто используются:

• ректальное исследование;
• видеокапсульная эндоскопия;
• ирригоскопия;
• аноскопия;
• фиброколоноскопия;
• ультразвуковое исследование (УЗИ);
• виртуальная колоноскопия;
• магнитно-резонансная томография (МРТ).

Ректальное исследование

Позволяет обследовать внутренний сфинктер ануса. Доктор с помощью этого способа определяет наличие разрастания ткани слизистой оболочки, трещин и геморроя на расстоянии до 10 сантиметров от ануса. Манипуляция выполняется, как правило, в положении лежа на боку. Если присутствуют сильные боли, человек ложится на спину.

Видеокапсульная эндоскопия

Данное исследование назначают больным, которые не могут пройти ректороманоскопию и колоноскопию из-за анатомических особенностей толстого кишечника. Человек проглатывает капсулу, которая оснащена камерами, а она в процессе движения по пищеварительному тракту делает снимки. Длина капсулы около 30 миллиметров, ее диаметр — 10 миллиметров.

Быстрота получения снимков зависит от скорости продвижения капсулы и составляет в среднем от 5 до 34 кадров в секунду. Продолжительность видеокапсульной эндоскопии толстой кишки — 5-7 часов, после чего микрокапсула выходит естественным путем. Пока она присутствует в организме, не следует делать томографию.

Ирригоскопия

Ирригоскопия — это рентгенологическое исследование органа с одновременным введением контраста. Позволяет изучить кишечник и оценить локализацию новообразования. Этот способ очень информативный и требует от человека специальной подготовки. За несколько дней до проведения манипуляции необходимо исключить из рациона овощи, твердую пищу, соки, кофе и ржаной хлеб.

Аноскопия

Метод исследования, который предусматривает использование аноскопа. Пустотелая трубка с обтуратором и осветительной ручкой позволяет выполнить осмотр кишечника и забор биопсийного материала. Главное отличие между аноскопией и ректороманоскопией состоит в том, что при помощи аноскопии можно исследовать отрезок толстой кишки в 12 сантиметров от ануса.

Фиброколоноскопия

Фиброколоноскопия — методика исследования кишечника с помощью специального инструмента-эндоскопа, который оснащен объективом и осветительным прибором. Аппарат вводится через анус и позволяет осмотреть практически всю толстую кишку.

Ультразвуковое исследование

Хорошая альтернатива ректороманоскопии и колоноскопии — ультразвуковая диагностика. Принцип обследования построен на фиксации ультразвуковых волн, которые отражаются от границ тканей, различных по строению и плотности. Чувствительность этого метода очень высокая и составляет 98 %.

Исследование толстой кишки с помощью МРТ

Еще одна отличная альтернатива ректороманоскопии и колоноскопии кишечника — это МРТ. Чаще всего этот вид томографии используют в качестве вспомогательного метода обследования, поскольку его стоимость достаточно высока. МРТ предоставляет возможность изучить петли кишечника и опухолевые образования больших размеров.

Виртуальная колоноскопия

Виртуальная колоноскопия — высокоинформативная технология обследования толстого кишечника, для которой задействуют мультиспиральный компьютерный томограф, оснащенный специальным программным обеспечением. К преимуществам этой технологии следует отнести малоинвазивность, низкую степень дискомфортных ощущений у исследуемых лиц, слабое лучевое воздействие, возможность получения картины распространенности патологических изменений. Приоритетное значение ей уделяется при распознавании неопластических отклонений толстой кишки, так как, проводимая с ее помощью, своевременная идентификация и последующее устранение полипов дает возможность предупредить развитие колоректального рака. Выбор в пользу виртуальной колоноскопии не в последнюю очередь предопределен также ее высокой чувствительностью. Ведь она в 90-97% случаев определяет любые внутрипросветные образования больше 10 мм и в 80-85% — диаметром менее 10 мм.

Каждый метод обследования имеет свои преимущества и недостатки, однако все они преследуют две общие цели — определение отклонений в нормальной работе кишечника и предоставление максимум данных врачу для установления верного диагноза. Если у пациента существуют противопоказания к ректороманоскопии и колоноскопии, врач предложит другие способы обследования с учетом его клинической картины.