Рентгенографія нирок — це інструментальна методика діагностики, в основі якої лежить проходження рентгенівських променів через тканини досліджуваної зони. Дослідження нирок проводиться за допомогою спеціальної контрастної речовини. Завдяки фільтрації контрасту нирками і подальшого його виведення лікареві вдається оглянути обсяг, форму, локалізацію чашечок та балії, оцінити структуру, функціональність сечоводів.
У більшості випадків призначається ретроградна пієлографія, коли контрастну речовину вводять через сечовід катетеризаційним цистоскопом. Методика використовується при обтурації сечоводу, коли не вдається ввести контраст. Щоб виконати рентген нирки, для контрастування застосовується розчин, газ або їх поєднання (подвійне контрастування). Рентген з контрастною речовиною призначається найчастіше в урології, нефрології, онкології, хірургії. До свідчень відноситься:
- гідронефроз;
- пієлонефрит;
- онкологічне новоутворення доброякісного, злоякісного генезу;
- наявність конкрементів в сечовивідному тракті (сечокам'яна хвороба).
На знімках виявляється пухлиноподібне утворення, конкременти, згустки крові, що перешкоджає нормальному відтоку сечі. Також рентгенологічне дослідження проводиться перед операцією, щоб уточнити обсяг ураження, відповідно, хірургічного втручання. В післяопераційному періоді рентген нирок з контрастом дозволяє оцінити ефективність оперативного лікування. Обстеження призначається для відстеження динаміки проведеного лікування консервативним способом.
Серед протипоказань варто виділити період вагітності, так як рентгенівські промені в процесі обстеження проходять безпосередньо через місце локалізації плода. Також діагностика забороняється при алергії на контрастну речовину, декомпенсованій ренальній недостатності. Антеградна методика не використовується при патологіях системи згортання крові, а ретроградна — при обтурації сечоводів, недостатньому обсязі сечового міхура, наявності крові в сечі.