Нова послуга в МЦ «Агапіт» — апендектомія

Апендицит — вельми суперечливе захворювання. Для одних воно так і залишається не більше, ніж забавною обмовка («аппендікокс») школяра — симулянта з книги «Вітя Малєєв у школі і вдома», для інших — першою причиною познайомитися зі скальпелем хірурга, що дає можливість згодом, сидячи на перерві в оточенні прислухаючих до кожного слова однокласників, розповідати про свої лікарняні пригоди таким бувалим тоном, наче пройшов «Афган і дві Чечні». Операція з видалення апендикса є одним з найчастіших хірургічних втручань. З одного боку, воно вважається відносно безпечним, а з другого боку, 0,1 % смертності від нього теж не привід для самозаспокоєння. При гострому апендициті необхідно негайно телефонувати в швидку, інакше можна здобути такі неприємності, які можуть стати останніми у житті. Один перитоніт чого варто. Вік для апендициту не дуже-то важливий, він може розвинутися як у дитини, так і у дорослої людини. Але все ж найчастіше їм страждають особи у віці 15-35 років.

Апендицит: урок анатомії

Апендицит — це, як неважко здогадатися, запалення апендикса. Апендикс — це невеликий відросток (він, до слова, так і називається — червоподібний відросток) товстого кишечнику, розташований внизу праворуч, довжиною від 5 до 17 см і товщиною не більше 1 см. Роль апендикса в історії залишається до кінця нез'ясованою. Краще б його не було зовсім. Хоча деякі світлі розуми приписують йому імунні функції, мовляв, він захищає кишечник від дії різних бактерій. Але більш традиційним вважається думка про те, що апендикс всього-на-всього рудиментарний орган, що залишився існувати лише за прикре непорозуміння. І, швидше за все, так воно і є.

Причини апендициту

У даній главі доречніше буде говорити не про причини, як таких (вони достеменно не встановлені), а про фактори, що сприяють запаленню апендикса: велика кількість бактерій в товстому кишечнику, а значить, і в червоподібному відростку; закупорка просвіту апендикса, що перешкоджає його з’єднанню з кишечником. Причиною закупорки може служити м'язовий спазм, попадання в просвіт апендикса калових мас, фруктових кісточок, насіння, деталі від іграшок.

Симптоми апендициту

До характерних симптомів гострого апендициту можна віднести біль у животі, локалізація якої цілком залежить від місця розташування апендикса. Зазвичай при перших нападах гострого апендициту тупа, невиражена біль відчувається в епігастральній ділянці («під ложечкою»). Найчастіше, пацієнт і сам не може до ладу сказати, де у нього болить (це, до слова, дуже характерно для апендициту). Через кілька годин біль мігрує в нижню праву ділянку живота. Апендицит — єдине захворювання, при якому відбувається таке акцентоване переміщення болю. Унаслідок до болю в животі приєднуються головна біль; зростання температури тіла до 38˚ С; позиви до нудоти або одноразові епізоди блювоти. З'явившись в перші години, нудота через деякий час трансформується в повноцінну блювоту.

Лікування апендициту

Головне правило стосовно до апендициту, яке має бути висічене в граніті, — не можна давати хворому знеболюючі. Тим самим ви в багато разів ускладните лікарю його завдання по діагностиці захворювання і збільшите ризик розвитку ускладнень. Те ж можна сказати і щодо проносних засобів, прийом яких може викликати передчасний розрив апендикса. Завданням рідних пацієнта є викликати швидку при найменших підозрах на апендицит, а далі — віддатися в досвідчені руки лікаря. До приїзду швидкої треба помістити хворого в лежаче положення, приклавши до правого боку охолоджуючий компрес (ні в якому разі не грілку — тепло може спровокувати розрив апендикса).

Якщо лікар діагностує гострий апендицит, то далі неминуче слідує операція з видалення апендикса. Даний вид хірургічного втручання не являє собою скільки-небудь складного завдання. Очевидно, що найголовніше у випадку з апендицитом — вчасно потрапити на операційний стіл. Сама операція триває 30-40 хвилин. Сьогодні виконується при гострому апендициті у хворого тільки лапароскопічна операція. Якщо не було ускладнень, то пацієнт повертається до ладу вже через 5-7 діб після видалення апендикса. Шви знімають на 5-7 добу. Результат операції — невеликі шрами на шкірі в ділянці живота довжиною до 1 см, спочатку темно-червоного кольору, потім — блідо-рожевого, через кілька років і зовсім непомітні. Після операції протипоказані фізичні навантаження як мінімум протягом двох місяців.