Лікування кропив’янки ― це складний процес, який полягає у з’ясуванні причин захворювання, проведенні обстеження та призначенні терапевтичних заходів щодо поліпшення стану хворого. Кропив’янка — це поширене захворювання шкіри, за якого на окремих ділянках шкіри виникає свербіж, а потім пухирці різного розміру. Пухирці спочатку розміщені окремо, а згодом об’єднуються, утворюючи суцільну площу запалення. Захворювання зустрічається у людей різного віку та має гостру та хронічну форму. За факторами, які викликали кропив’янку, розрізняють:
- спровоковану фізичними факторами (сонячну, аквагенну, холодову та ін.);
- медикаментозну;
- імунологічну (алергічну та аутоімунну);
- стійку папулезну;
- ідіоматичну.
Як лікувати
Терапія захворювання полягає у з’ясуванні алергену та його усуненні. Першочергове лікування — призначення антигістамінних препаратів, холодних компресів, мазей та кремів, що заспокоюють свербіж. Іноді лікування здійснюється за допомогою кортикостероїдів. Важливе значення під час лікування мають дієта, режим, стан нервової системи та шлунково-кишкового тракту.
Яку діагностику проводити
Причиною висипань можуть бути не лише алергічні реакції, а й інфекційні та системні захворювання. У діагностуванні кропив’янки найважливіше — встановлення алергену, тому можуть проводитися алергологічні проби, елімінаційні тести, холодові та теплові тести. Діагностування будується на аналізі характеру висипань, їхньому розмірі та розміщенні, суб’єктивних відчуттях свербежу або печіння, оцінці частоти та довготривалості висипань. Для більш точної інформації можуть знадобитися загальні аналізи крові та сечі, біохімічне дослідження крові, дослідження калу на присутність паразитів, зрідка рентгенографічне дослідження придаткових пазух носа. За різних видів кропив’янки можуть проводитися специфічні тести.
Наслідки
Можливе розвинення набряку Квінке, який поширюється у верхніх дихальних шляхах і без своєчасної допомоги може створити загрозу для життя. Слід пам’ятати, що кропив’янка може бути симптомом внутрішньої патології, у тому числі й онкології. У деяких випадках можуть виникати хронічні форми кропив’янки.
