Лікування контактного дерматиту — це комплексний підхід для усунення чи зниження ступеня впливу подразників на організм, а також симптоматична терапія захворювання ― короткочасну запальну реакцію шкіри на відомий алергічний подразник. Подразники можуть бути різними і викликати всілякі реакції. Вирізняють кілька видів контактного дерматиту:
- простий (розвивається внаслідок дій на шкіру подразнюючої речовини);
- алергічний (виникає як алергічна реакція на контакт із металами, косметичними засобами, барвниками, рослинами тощо);
- фототоксичний (хвороба, що виникає при дії на шкіру ультрафіолету).
У розвитку недуги вирішальну роль має не характер подразника, а індивідуальна чутливість кожної людини.
Як лікувати
Терапія починається з обмеження контакту шкіри з алергеном. Протягом кількох днів призначаються антигістамінні препарати. При вираженому запальному процесі на ураженій ділянці шкіри призначають місцеве застосування мазей, кремів, лосьйонів, що містять кортикостероїди. У разі значних уражень, а також при тяжких реакціях на контакт із алергеном, лікар призначає кортикостероїди для прийому внутрішньо. Пухирці, які з’являються на ураженій ділянці шкіри, не слід дряпати, адже на їхньому місці може поширитися запальний процес, який потребує більш серйозного лікування.
Як діагностувати
Окрім опитування, огляду та збору анамнезу, можуть бути проведені дослідження крові. Може знадобитися диференційний діагноз, щоб відрізнити алергічний дерматит від інших різновидів цього захворювання чи екземи. Для визначення збудника запалення проводяться алергопроби та аплікаційні тести, які дозволяють швидко отримати точні результат. Також необхідно провести аналіз крові (клінічний, біохімічний, на цукор) та сечі (загальний).
Наслідки
Контактний дерматит викликає сильний свербіж, унаслідок розчісування якого можливо пошкодити шкіру і викликати вторинну бактеріальну інфекцію, лікування якої буде більш серйозним. Можливі такі ускладнення: піогінна, дріжджова інфекція, променевий рак. Тривале використання фторованих гормональних препаратів або споживання великої кількості за один раз може призвести до атрофії (стоншення) шкіри, появі телеангіектазій (просвічування дрібних судин крізь шкіру) або виникнення гормональних вугрів.
