Вікові особливості розвитку (Возрастные особенности развития)

Вчені зуміли класифікувати періоди людського життя, розбивши їх на кілька етапів. Вікові особливості – це фізіологічні та психологічні якості, які притаманні кожному віку. Разом з анатомічним зростанням відбувається духовний та соціальний розвиток дитини.

Від моменту народження до року малюк навчається найпростішим рухам, його свідомість ще не відокремлена від навколишнього світу.

Від року до трьох років активно накопичується соціальний досвід. Емоціями малюк навчається висловлювати свої потреби та бажання. У цей час з'являються навички комунікації: дитина емоційно висловлює своє ставлення до оточуючих людей. Відбувається становлення психічних процесів.

У цей момент дорослі повинні допомогти дитині пізнати світ. Процес пізнання навколишньої дійсності відбувається за допомогою іграшок, найпростіших ігор, спілкування. У лексиконі малюки з'являються перші слова, він вміє знаходити візуальний зв'язок між предметами та їх назвами.

У трирічному віці формується відчуття власного "Я", психологи називають цей період "кризою трьох років". У цей час дитина чинить опір контролю дорослих, намагається все робити навпаки і злиться, коли її зупиняють. Малята вступають у спілкування з однолітками, намагаючись продемонструвати свою перевагу перед іншими. З'являється потреба в похвалі та схваленні старших.

У віці 5-6 років діти починають об'єднуватись у групи за інтересами. Серед груп виділяться лідери, які керують рештою.

У дошкільному віці з'являється гостра потреба у усвідомленні себе як дорослого, цим пояснюється безліч рольових ігор, наприклад "дочки-матері", "солдати" тощо. З настанням шкільного віку домінуючою діяльністю стає навчання. Дуже важливою є психологічна підготовка дитини до школи, оскільки процес адаптації до нових умов досить складний. Учні перших класів можуть бути відмінниками, але їхня поведінка буде проблемною. Це говорить про те, що дитина відчуває труднощі в адаптації до колективу, шкільних занять.

У цей період дуже важливим є вплив вчителя на колектив. Якщо педагог виділяє кращих учнів і приділяє їм більше часу та уваги, то діти, які відстають у навчанні, відчувають стрес. Тому психологи наголошують на важливості рівного ставлення педагога до всіх учнів.

У середньому шкільному віці у кожному класі починають виділятися лідери та аутсайдери, діти починають розділятися за інтересами, спілкування стає цілеспрямованішим. Виникає інтерес до протилежної статі.

У підлітковому періоді розвивається відчуття дорослості, соціальної значущості. Підліток дратується, коли з ним поводиться як з маленькою дитиною, він всіляко підкреслює свою самостійність.

Вікові особливості розвитку дітей

Знання про особливості розвитку різних вікових груп є надзвичайно важливим, воно допомагає знайти правильний підхід до виховання та освіти дітей. Відомо, що одні діти швидко розвиваються, запам'ятовують нову інформацію буквально на "льоту", іншим потрібен додатковий час для засвоєння нових знань. На думку фахівців, індивідуальний підхід до кожної дитини – це найефективніша методика, яку можуть застосувати освітяни у роботі з дітьми.

Деякі діти вимагають суворості, контролю, інші – розуміння, терпіння, такту. Залежно від психологічного типу дитини варто застосовувати той чи інший педагогічний підхід.

Переклад російською мовою:

Ученые сумели классифицировать периоды человеческой жизни, разбив их на нескольких этапов. Возрастные особенности – это физиологические и психологические качества, которые присущи каждому возрасту. Вместе с анатомическим ростом происходит духовное и социальное развитие ребенка.

От момента рождения до года малыш учится простейшим движениям, его сознание еще не отделено от окружающего мира.

От года до трех лет активно накапливается социальный опыт. Эмоциями малыш учится выражать свои потребности и желания. В этот период появляются навыки коммуникации: ребенок эмоционально выражает свое отношение к окружающим людям. Происходит становление психических процессов.

В этот момент взрослые должны помочь ребенку познать мир. Процесс познания окружающей действительности происходит с помощью игрушек, простых игр, общения. В лексиконе крохи появляются первые слова, он умеет находить визуальную связь между предметами и их названиями.

В трехлетнем возрасте формируется ощущение собственного "Я", психологи называют этот период "кризисом трех лет". В это время ребенок противится контролю взрослых, пытается все делать наоборот и злится, когда его останавливают. Малыши вступают в общение со сверстниками, пытаясь продемонстрировать свое преимущество перед остальными. Появляется нужда в похвале и одобрении старших.

В возрасте 5-6 лет дети начинают объединяться в группы по интересам. Среди групп выделятся лидеры, которые руководят остальными.

В дошкольном возрасте появляется острая потребность в осознании себя как взрослого, этим объясняется множество ролевых игр, например "дочки-матери", "солдаты" и так далее. С наступлением школьного возраста доминирующей деятельностью становится учеба. Очень важна психологическая подготовка ребенка к школе, так как процесс адаптации к новым условиям достаточно сложный. Ученики первых классов могут быть отличниками, но их поведение будет проблемным. Это говорит о том, что ребенок ощущает трудности в адаптации к коллективу, школьным занятиям.

В этот период очень важно влияние учителя на коллектив. Если педагог выделяет лучших учеников и уделяет им больше времени и внимания, то отстающие в учебе дети испытывают стресс. Поэтому психологи подчеркивают важность равного отношения педагога ко всем ученикам.

В среднем школьном возрасте в каждом классе начинают выделяться лидеры и аутсайдеры, дети начинают разделяться по интересам, общение становится более целенаправленным. Возникает интерес к противоположному полу.

В подростковом периоде развивается ощущение взрослости, социальной значимости. Подросток раздражается, когда с ним обращается как с маленьким ребенком, он всячески подчеркивает свою самостоятельность.

Возрастные особенности развития детей

Знание об особенностях развития разных возрастных групп чрезвычайно важно, оно помогает найти правильный подход к воспитанию и образованию детей. Известно, что одни дети развиваются быстро, запоминают новую информацию буквально на "лету", другим требуется дополнительное время для усвоения новых знаний. По мнению специалистов, индивидуальный подход к каждому ребенку - это самая эффективная методика, которую могут применить педагоги в работе с детьми. Некоторые дети требуют строгости, контроля, другие - понимания, терпения, такта. В зависимости от психологического типа ребенка, стоит применять тот или иной педагогический подход.