Пересадка органів без донорів: прорив у вирощуванні біоорганів
Нова ера в медицині
Група вчених із провідних біотехнологічних центрів США, Німеччини та Японії успішно виростила функціональні органи зі стовбурових клітин пацієнта. Це означає, що в майбутньому людині, яка потребуватиме пересадки, не доведеться чекати відповідного донора — орган можна буде "роздрукувати" за індивідуальними біологічними параметрами.
Вперше було отримано печінку та нирку. Вони продемонстрували повноцінну роботу у лабораторній моделі. Органи не тільки мали анатомічно правильну структуру, а й виконували свої фізіологічні функції, такі як фільтрація і синтез білків.
Сама технологія ґрунтується на застосуванні індукованих плюрипотентних стовбурових клітин (iPSC), які беруться із тканин пацієнта. Потім, за допомогою біопринтингу та спрямованого росту клітин, формується структура органу. Ці органи вирощуються на каркасах, що імітують натуральну матрицю тканин. При цьому використовуються біореактори, які створюють оптимальне середовище для дозрівання органу.
Переваги біоорганів
Серед переваг вчені виділяють:
- Скорочення часу очікування — пацієнти більше не залежатимуть від донорських черг. Згідно зі статистикою, тисячі пацієнтів по всьому світу щорічно помирають в очікуванні відповідного донора. Іноді очікування може тривати роки, особливо у разі складних органів, таких як серце чи легені. Біооргани дозволять усунути дефіцит донорських тканин: кожен орган може бути створений на індивідуальний запит, при цьому термін його отримання може становити лічені тижні. Це особливо важливо в екстрених ситуаціях, коли пересадка має бути проведена в терміновому порядку.
- Відсутність імунного відторгнення. Однією з головних проблем при традиційній пересадці органів є реакція імунної системи на чужорідну тканину. Пацієнти змушені довічно приймати імуносупресивні препарати, що пригнічують захисні функції організму. Це робить їх вразливими до інфекцій та онкологічних захворювань. З біоорганами ситуація кардинально змінюється — органи вирощуються з клітин самого пацієнта, що робить їх «рідними» для організму. В результаті відпадає необхідність імуносупресії, а ризик відторгнення зводиться до мінімуму.
- Персоналізований підхід. Кожен біоорган може бути адаптований під фізіологічні та анатомічні особливості конкретного пацієнта — вік, вага, стать, біохімічні параметри крові та навіть генетичні схильності.
- Зменшення витрат у довгостроковій перспективі. На перший погляд, технології вирощування органів можуть здатися дорогими. Однак, у перспективі масового виробництва та автоматизації, вони можуть виявитися економічно вигіднішими за традиційні методи трансплантації. Відсутність потреби в імуносупресорах, менші терміни госпіталізації, зниження кількості ускладнень — все це знижує загальні витрати на лікування.
За словами доктора Наокі Сатомі, керівника біотехнологічної лабораторії в Кіото, перші клінічні випробування на людях можуть розпочатися вже у 2026 році. Спочатку це будуть органи, менш схильні до навантаження — такі як підшлункова залоза або щитовидна залоза, а потім — серце та легені. Прорив у вирощуванні біоорганів відкриває нову сторінку в історії медицини. Він несе у собі надію мільйонам людей у всьому світі, які сьогодні залежать від донорської системи.
