Про небезпеку застійних явищ у малому тазі

Синдром застійних вен у малому тазу (тазовий синдром гіперемії) — це хронічний стан, який виникає, коли варикозне розширення вен утворюється під животом у тазовій області. Варикозне розширення вен – це вени, які стають набряклими, скрученими та подовженими внаслідок поганої функції вен.

Симптоми синдрому застійних вен у малому тазу

Синдром часто викликає постійний тупий біль в області тазу, який, як кажуть, посилюється в різний час і в різних ситуаціях. Він частіше розвивається у жінок, які уже народжували.

Люди з цим синдромом зазвичай повідомляють, що тупий біль є хронічним, але він посилюється в певних ситуаціях, зокрема:

• після тривалого стояння;
• в дні, що передують менструації;
• вечорами;
• під час і після статевого акту;
• на пізніх термінах вагітності.

Крім болю, люди можуть відчувати інші симптоми, а також різні комбінації цих симптомів. Ступінь тяжкості також може досить сильно відрізнятися між людьми. Ці симптоми можуть включати:

• дисменорею (хвороблива менструація);
• аномальні кровотечі під час менструації;
• біль у спині;
• депресію;
• втому;
• варикозне розширення вен навколо вульви, сідниць і ніг;
• аномальні виділення з піхви;
• набряк піхви або вульви;
• болючість живота;
• почастішання сечовипускання;
• симптоми подразненого кишківника;
• біль у стегнах.

Причини синдрому застійних вен у малому тазу

В даний час вважається, що вагітність є найпоширенішою причиною синдрому. Є багато причин, чому вагітність може спровокувати цей стан:

• Вагітність може спричинити структурні зміни в малому тазу. Ці зміни можуть вплинути на деякі кровоносні судини, що підвищує ризик розвитку варикозу.
• Інша причина полягає в тому, що організм зазвичай набирає рідину та вагу, щоб підтримувати дитину. Іноді вени не справляються з об'ємом рідини. Потім вони наповнюються настільки, що клапани пошкоджуються, і кров може повертатися через них, що спричиняє їх варикозне розширення.
• Вважається, що вагітність викликає синдром, оскільки підвищення рівня естрогену послаблює стінки кровоносних судин.

Діагностика синдрому застійних вен у малому тазу

Синдром може бути досить важко діагностувати, і лікарям часто доводиться проводити кілька діагностичних процедур, щоб усунути інші можливі причини ваших симптомів. Ці процедури можуть включати:

• УЗД;
• лапароскопія (хірургічна процедура, яка використовує маленькі камери для огляду всередину тазу);
• комп'ютерна томографія;
• знімок МРТ;
• венограма.

УЗД часто віддають перевагу як перший крок у діагностиці синдрому застійних вен, оскільки можна виявити варикозне розширення вен, а також оцінити кровотік.

Лікування синдрому застійних вен у малому тазу

Лікування синдрому зазвичай спрямоване на зменшення та полегшення симптомів. Немає певних ліків проти захворювання, і його може бути складно лікувати. Ліки, доступні для полегшення ваших симптомів, можуть включати:

• нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ);
• ліки проти хронічного болю (такі як габапентин плюс амітриптилін).

В даний час найбільш успішним лікуванням є мінімально інвазивна хірургічна процедура, яка називається емболізація тазових вен. Ця процедура блокує певні варикозні вени, які, як вважають, є джерелом болю.