Середній отит у дітей

Інтерв'ю з лікарем-отоларингологом сімейної клініки "Амеда", Роля Сергієм Миколайовичем.

Середній отит за останніми міжнародними тенденціями — це патологія слухової труби — тубарна дисфункція, продовження інфекції, яка виникає в носоглотці, як правило, вже потрапляє в середнє вухо. У нормі носоглотка з’єднана з середнім вухом за допомогою слухової труби, у дітей ця труба дуже коротка, і інфекція може потрапити з носоглотки через неї, коли діти сильно дують носом або шляхом міграції мікроорганізмів.

Виникнення середнього отиту у дітей частіше всього починається з віруса, а далі вже приєднується якась бактеріальна флора. Сучасна терапія середнього отиту дуже чітко ставить межу, де потрібно одразу використовувати антибіотики, а де спостерігати. Із урахуванням тенденцій у світі, що антибіотики не призначаються просто так і для того, щоб тримати під контролем штами мікроорганізмів, які резистентні до антибіотиків, терапію антибактеріальними препаратами починають пізніше або взагалі не призначають.

За статистикою до 80 % середніх отитів закінчуються без антибіотиків. І лише 20 % потребують призначення антибактеріальної терапії одразу.

Категоричним є застосування антибіотиків у двох випадках: вік дитини до 2-х років і важкий перебіг хвороби (температура більше 38, сильні болі і т. д.). У таких випадках антибіотик призначається негайно. За згодою сторін і за умови того, що дитину можуть показати лікарю, процес призначення антибіотиків відкладається десь на добу-дві. Якщо, наприклад, за добу дитині стало гірше або стан не змінився, лиш тоді призначають антибіотики. Як правило, призначаються судинозвужуючі краплі в ніс, протизапальні засоби, які пригнічують запалення в носоглотці та в середньому вусі, призначаються протизапальні краплі в вухо, які знімають біль і мають протизапальний вплив на барабанну перетинку.

— Які взагалі основні симптоми?

Діти молодшого віку труть вухо, не дають до нього торкнутися. Справа в тому, що в дитячому віці повноцінний зовнішній слуховий прохід не сформований, тому при надавлюванні на козелок виникає дуже сильний біль, в дорослих вже такого немає. Температура може бути як критична (під 38), так і субфебрильна. Температура — це здатність організму відповідати в тій чи іншій формі на інфекцію. У когось організм реагує гіперреактивно, може бути висока температура, у когось, навпаки, гіпореактивно.

— А чи можна якусь групу ризику виділити?

Це діти, які мають хронічні проблеми з носоглоткою: аденоїдити, постійний нежить. У цих дітей середній отит виникає частіше.

— Діагностика — це просто первинний огляд чи потрібні якісь лабораторні дослідження?

Для того щоб чітко зрозуміти, бактеріального чи вірусного генезу середній отит, потрібно зробити аналіз крові. А так в принципі найголовніше — це огляд дитини.

— Які можуть бути ускладнення, якщо не вилікувати або недолікувати?

Це внутрішньочерепні ускладнення: абсцес мозку, мастоїдити, які можуть призводити навіть до летальних випадків. Може виникати прорив барабанної перетинки. Хоча вважається, що це не категоричне ускладнення, але до нього краще не доводити. Навіть в тих випадках, коли вже є вип’ячування при середньому гнійному отиті, краще зробити розтин, зняти компресію, і тоді перетинка краще загоюється. Також можлива хронізація процесу, при якому постійно, майже все життя, потрібно лікуватися або ж робити операцію-тимпанопластику задля закриття дефекту барабанної перетинки.

— Яка профілактика?

Необхідно тримати ніс в порядку. При виникненні нежиті слід завжди використовувати сольові спреї в ніс. Перше, що мають знати батьки, — не використовувати дуже довго судинозвужуючі краплі, слідкувати за станом носоглотки.

— Чи можна якось полегшити стан дитини в домашніх умовах?

Дати знеболююче згідно з віком дитини — це може бути Парацетамол або Нурофен в сиропі. Можна закапати в вухо ліки, які знеболюють барабанну перетинку, наприклад, Отіпакс. Категорично не можна гріти, тому що є різні стадії отиту. У деяких випадках гріти категорично заборонено. Використання народних засобів при гострих отитах недоцільне.

— Які ще помилки не слід допускати при отиті?

Потрібно слідкувати, як дитина «видуває» ніс. Слід навчити правильно видувати ніс: спочатку видувається одна ніздря, а потім друга. Якщо дитина не вміє видувати, найчастіше сама дитина і надуває собі отит. Сильне дуття провокує потрапляння інфекції через слухову трубу в середнє вухо. Можна використовувати аспіратори, вони бувають різних типів. При використані аспіратора необхідно спочатку розріджати слиз сольовими спреями, а потім прибирати його з носових ходів. Для дітей молодшого віку за цим мають слідкувати батьки.

— Які ще можуть бути причини погіршення слуху у дитини?

Нейросенсорна приглухуватість або вроджена патологія слуху, яка має визначатись на ранніх етапах, тому що ці загрозливі стани йдуть без виражених симптомів. Тому необхідно бути дуже уважним до своєї дитини і стежити, як вона реагує на звуки.

— А є якісь вправи, щоб можна було зрозуміти, дитина чує чи не чує?

Спостерігати за реакцією дитини на сторонні звуки — пошуміти іграшкою, поплескати в долоні. Необхідно слідкувати за станом дитини, за станом носоглотки, вчасно звертатись за допомогою до лікаря і не займатись самолікуванням.