Захворювання кісток та суглобів (Заболевания костей и суставов)

• Симптоми
• Діагностика захворювань суглобів та кісток

Захворювання кісток та суглобів може проявлятися по-різному і мати різні причини виникнення. Патології опорно-рухового апарату можуть виникати внаслідок наступних факторів:

• перенесених травм;
• різних інфекцій в організмі;
• вікових змін;
• ендокринних збоїв;
• алергічних реакцій;
• шкідливих умов праці;
• зайвої ваги.

Симптоми

Недуги, як правило, виявляються у вигляді набряклості ураженої області, обмеженості рухів, метеочутливості.

Можливості терапії та ортопедії в даний час дозволяють виявити хворобу на ранній стадії та успішно подолати її.

Розглянемо основні види хвороб опорно-рухового апарату.

Артрит- Найбільш поширена форма патології. Хвороба може бути локалізована в різних частинах організму та виявлятися різним ступенем тяжкості. Артрит може протікати в хронічній формі, даючи себе знати лише під час різких рухів і нагадуючи про свою присутність постійною скутістю. Гостра форма проявляється припухлістю, гіпертермією та гострим болем.

Ця аномалія має безліч різновидів, тому лікування може призначити тільки лікар після ретельного обстеження.

Артроз- Ця аномалія виникає внаслідок вікових змін у структурах кісткової та хрящової тканини. Він може призвести до інвалідизації, якщо зачеплять великі зчленування.

Повністю зупинити процес старіння структур практично неможливо, але його можна значно сповільнити.

Остеохондроз - Недуга дегенеративно-дистрофічної природи, що вражає найголовнішу опору організму - хребет. При цьому страждають міжхребцеві диски і кісткова тканина, що прилягає до них.

Остеохондроз значно помолодшав за останні десятиліття. І тому є низка причин:

• сидячий спосіб життя, малорухливість;
• слабка фізична підготовка;
• несприятливі екологічні умови;
• стреси, нервові потрясіння та ін.

Про наявність цієї недуги можна запідозрити за такими ознаками:

• ниючі болі в спині;
• болі в руках або плечах;
• запаморочення;
• болі у внутрішніх органах.

Часто хворі навіть не підозрюють, що проблема таїться саме у хребті. Тільки комплексні консультації кількох фахівців дозволять виявити справжню причину нездужань.

Діагностика захворювань суглобів та кісток

Обстеження пацієнта починається зі збирання анамнезу. Лікар з'ясовує, чи має місце спадкова схильність, чи виникали травми в очікуваному вогнищі запалення.

Шляхом проведення спеціальних тестів лікар визначає ступінь рухливості зчленування кісткових структур та тяжкість його ураження.

Важливе значення мають відомості про добу, коли спостерігаються прояви симптомів. Саме цей показник допоможе відрізнити один вид патології від іншого.

Часто при ураженнях великих суглобів спостерігаються зміни постави, ходи, з'являється кульгавість, викривлення хребта.

Дослідження проводять за різних положень пацієнта: сидячи, лежачи, під час ходьби, порівнюють уражену кінцівку зі здоровою, проводять глибоку пальпацію.

Багато хворобливих станів зачіпають і навколишні м'язи. Може спостерігатися їхня гіпотонія, гіпотрофія або спазм.

Золотим стандартом в ортопедії є рентгенодіагностика захворювань кісток та суглобів. Цей метод дозволяє оцінити поширеність патологічного процесу та ступінь ураження кісткових та хрящових структур.

Крім того, широко використовують комп'ютерну та магнітно-резонансну томографію, ультразвукові методи, артрографію.

З лабораторних методик часто застосовують біопсію внутрішньосуглобової рідини та суглобових тканин.

Найбільш інформативною процедурою є артроскопія - малоінвазивний спосіб дослідження ураженої ділянки шляхом введення артроскопа в суглобову порожнину. Завдяки тому, що артроскоп оснащений спеціальною оптикою та з'єднаний з камерою, фахівці мають можливість отримувати зображення досліджуваної області на екрані.

За результатами обстеження пацієнта лікар призначає адекватне лікування, яке може включати медикаментозні методи, фізіотерапевтичні процедури, лікувальні вправи, масажі, бальнеотерапію. У вкрай тяжких випадках вдаються до хірургічних втручань.

Переклад російською мовою:

• Симптомы
• Диагностика заболеваний суставов и костей

Заболевание костей и суставов может проявляться по-разному и иметь различные причины возникновения. Патологии опорно-двигательного аппарата могут возникать вследствие следующих факторов:

• перенесенных травм;
• различных инфекций в организме;
• возрастных изменений;
• эндокринных сбоев;
• аллергических реакций;
• вредных условий труда;
• излишнего веса.

Симптомы

Недуги, как правило, проявляются в виде отечности пораженной области, ограниченности движений, метеочувствительности.

Возможности терапии и ортопедии в настоящее время позволяют выявить болезнь на ранней стадии и успешно побороть ее.

Рассмотрим основные виды болезней опорно-двигательного аппарата.

Артрит - Наиболее распространенная форма патологии. Болезнь может быть локализована в разных частях организма и проявляться разной степенью тяжести. Артрит может протекать в хронической форме, давая о себе знать лишь во время резких движений и напоминая о своем присутствии постоянной скованностью. Острая форма проявляется припухлостью, гипертермией и острой болью.

У этой аномалии существует множество разновидностей, поэтому лечение может назначить только врач после тщательного обследования.

Артроз - Эта аномалия возникает вследствие возрастных изменений в структурах костной и хрящевой ткани. Он может приводить к инвалидизации, если будут задеты крупные сочленения.

Полностью остановить процесс старения структур практически невозможно, но его можно значительно замедлить.

Остеохондроз - Недуг дегенеративно-дистрофической природы, поражающий самую главную опору организма — позвоночник. При этом страдают межпозвоночные диски и прилегающая к ним костная ткань.

Остеохондроз значительно помолодел за последние десятилетия. И тому есть ряд причин:

• сидячий образ жизни, малоподвижность;
• слабая физическая подготовка;
• неблагоприятные экологические условия;
• стрессы, нервные потрясения и др.

О наличии этого недуга можно заподозрить по следующим признакам:

• ноющие боли в спине;
• боли в руках или плечах;
• головокружения;
• боли во внутренних органах.

Часто больные даже не подозревают, что проблема таится именно в позвоночнике. Только комплексные консультации нескольких специалистов позволят выявить истинную причину недомоганий.

Диагностика заболеваний суставов и костей

Обследование пациента начинается со сбора анамнеза. Врач выясняет, имеет ли место наследственная предрасположенность, возникали ли травмы в предполагаемом очаге воспаления.

Путем проведения специальных тестов доктор определяет степень подвижности сочленения костных структур и тяжесть его поражения.

Важное значение имеют сведения о времени суток, когда наблюдаются проявления симптомов. Именно этот показатель поможет отличить один вид патологии от другого.

Часто при поражениях крупных суставов наблюдаются изменения осанки, походки, появляется хромота, искривления позвоночника.

Исследования проводят при разных положениях пациента: сидя, лёжа, во время ходьбы, сравнивают пораженную конечность со здоровой, проводят глубокую пальпацию.

Многие болезненные состояния затрагивают и окружающие мышцы. Может наблюдаться их гипотония, гипотрофия или спазм.

Золотым стандартом в ортопедии является рентгенодиагностика заболеваний костей и суставов. Этот метод позволяет оценить распространенность патологического процесса и степень поражения костных и хрящевых структур.

Кроме того, широко используют компьютерную и магнитно-резонансную томографию, ультразвуковые методы, артрографию.

Из лабораторных методик часто применяют биопсию внутрисуставной жидкости и суставных тканей.

Наиболее информативной процедурой является артроскопия — малоинвазивный способ исследования пораженного участка путем введения артроскопа в суставную полость. Благодаря тому, что артроскоп оснащен специальной оптикой и соединен с камерой, специалисты имеют возможность получать изображение исследуемой области на экране.

По результатам обследования пациента врач назначает адекватное лечение, которое может включать в себя медикаментозные методы, физиотерапевтические процедуры, лечебные упражнения, массажи, бальнеотерапию. В крайне тяжелых случаях прибегают к хирургическим вмешательствам.