Щеплення від поліо: ІПВ і ОПВ — у чому різниця

Поліомієліт — гостре вірусне інфекційне захворювання, що вражає нервову систему, особливо у дітей молодшого віку. Хвороба викликається вірусом поліомієліту, який передається фекально-оральним шляхом (через забруднену воду, їжу, руки) чи повітряно-крапельним шляхом.

Небезпека поліомієліту полягає в тому, що вірус вражає спинний мозок, що може призвести до незворотного паралічу. У тяжких випадках захворювання може спричинити дихальну недостатність. Ліків від поліомієліту немає, можна лише полегшувати симптоми. У деяких випадках захворювання протікає безсимптомно, але інфікована людина залишається рознощиком вірусу.

Щеплення від поліомієліту потрібне, тому що воно досить ефективне — захищає від зараження та запобігає розповсюдженню вірусу. Завдяки масовій вакцинації поліомієліт майже повністю зник у більшості країн світу, що сприяє викоріненню захворювання. Крім того, вакцина запобігає паралічу, інвалідності та летальному ісходу, забезпечуючи захист від серйозних ускладнень. Важливу роль відіграє колективний імунітет — якщо більшість людей вакциновані, ймовірність спалахів хвороби значно знижується.

Інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ): особливості та переваги

ІПВ — щеплення, яке містить вбитий вірус поліомієліту.

ІПВ вакцина вводиться ін'єкційно, зазвичай внутрішньом'язово. До її складу входять убиті (інактивовані) штами всіх трьох типів вірусу поліомієліту. Вакцина формує сильний та тривалий імунітет проти захворювання. ІПВ вважається безпечним, оскільки містить інактивований вірус і не може спричинити параліч або саме захворювання, на відміну від оральної поліомієлітної вакцини (ОПВ). Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) рекомендує її використання і в багатьох країнах вона є основним методом вакцинації.

Переваги ІПВ:

• висока ефективність;
• відсутність ризику зараження оточуючих;
• повна безпека;
• часто використовується в комбінованих вакцинах (наприклад, АКДС+ІПВ).

Оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ): характеристики та застосування

Оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ) — щеплення, що містить ослаблений живий вірус поліомієліту. Вона широко використовується в усьому світі для запобігання поширенню хвороби та формування колективного імунітету.

ОПВ вводиться у вигляді крапель через рот, що робить процес вакцинації швидким та безболісним. До її складу входять ослаблені штами всіх трьох типів вірусу поліомієліту. Вакцина формує як системний (загальний), так і місцевий імунітет у кишечнику, що перешкоджає передачі вірусу. Щеплена людина може виділяти ослаблений вірус, що сприяє додатковому захисту оточуючих та допомагає блокувати поширення захворювання. Завдяки тому, що ОПВ не потребує ін'єкцій, її зручно використовувати для масової вакцинації, особливо в рамках кампаній з ліквідації поліомієліту.

Основні відмінності між ІПВ та ОПВ

Різниця між ІПВ та ОПВ — вони відрізняються за складом, способом введення, ефективністю та безпекою.

ІПВ містить вбитий вірус поліомієліту та вводиться ін'єкційно, що робить її повністю безпечною, тому що виключає ризик вакциноасоційованого поліомієліту (ВАП). Вона формує лише системний (загальний) імунітет, але не запобігає поширенню вірусу серед оточуючих.

ОПВ, навпаки, містить ослаблений живий вірус і застосовується у вигляді крапель через рот. Вона створює як системний, так і місцевий (кишковий) імунітет, що дозволяє не тільки захищати щеплену людину, а й знижувати передачу вірусу в суспільстві. Однак ОПВ несе невеликий ризик ВАП, особливо у людей з імунодефіцитом. ІПВ найчастіше використовується в розвинених країнах з низьким рівнем циркуляції вірусу, тоді як ОПВ залишається основним інструментом вакцинації в регіонах з високим ризиком спалахів поліомієліту.

Схема вакцинації від поліомієліту в Україні

В Україні вакцинація проти поліомієліту проводиться відповідно до національного календаря профілактичних щеплень і включає декілька етапів:

1. Введення комбінованих вакцин. У віці 2, 4 та 6 місяців дітям вводять комбіновані вакцини, що захищають від дифтерії, кашлюку, правця, поліомієліту та гемофільної інфекції типу b.
2. Ревакцинація. У 18 місяців проводиться перша ревакцинація проти поліомієліту.
3. Подальші ревакцинації. У 6 років здійснюється друга ревакцинація проти поліомієліту, а в 14 років – третя.

Дотримуючись цієї схеми вакцинації від поліо, забезпечується надійний захист дітей від поліомієліту.

Побічні ефекти та безпека ІПВ та ОПВ

Інактивована поліомієлітна вакцина вважається дуже безпечною, оскільки містить вбитий вірус, який не може спровокувати розвиток поліомієліту. Вона підходить для всіх, включаючи людей із ослабленим імунітетом.

Побічні ефекти ІПВ:

• легкі реакції у місці ін'єкції (почервоніння, припухлість, болючість);
• рідко — підвищення температури, сонливість.
• алергічна реакція (дуже рідко).

Оральна поліомієлітна вакцина ефективно запобігає поширенню поліомієліту, проте містить ослаблений живий вірус, тому в поодиноких випадках може спричинити вакциноасоційований поліомієліт.

Побічні ефекти ОПВ:

• короткочасний розлад кишечника (рідко);
• алергічна реакція (дуже рідко).
• ВАП — рідкісне ускладнення (приблизно 1 випадок на 2,7 мільйона доз), можливо у людей з імунодефіцитом.

Безпека щеплень від поліомієліту також ґрунтується на багаторічних дослідженнях і ретельному контролі якості вакцин.