Уреаплазмоз — інфекційна хвороба сечостатевої системи, що передається статевим шляхом. Збудники — бактерії уреаплазми, які розмножуються у слизових оболонках сечових шляхів та статевих органів. Надмірна кількість збудника спричиняє розвиток запальних процесів.
Симптоми уреаплазмозу у жінок:
- невеликі прозорі виділення із піхви;
- дискомфорт під час сечовипускання;
- болі внизу живота.
Симптоми захворювання у чоловіків:
- відчуття печіння та свербежу сечівника;
- слизові виділення;
- каламутна сеча;
- запалення яєчок.
Як лікувати
Уреаплазмоз лікують антибактеріальними та імуностимулюючими засобами впродовж 2 тижнів. Ефективне місцеве лікування — введення лікарських препаратів у сечовивідний канал. Якщо пацієнт хворіє на простатит, то застосовується масаж передміхурової залози. Під час лікування варто утикати статевої близькості та дотримуватись раціону, рекомендованого лікарем. Після проходження терапії впродовж 3-4 місяців декілька разів проводяться контрольні дослідження.
Як діагностувати
Лікар опитує пацієнта на наявність сексуальних контактів із кількома партнерами, симптомів захворювання та часу їх появи. Оглядає та призначає необхідні аналізи. Найефективніший метод виявлення хвороби — бактеріологічний. Дослідний матеріал поміщають у сприятливе штучне середовище та залишають на декілька днів. Активність уреаплазми на спеціальний фермент підтверджує наявність бактерій. Також використовується полімерно-ланцюгова реакція (ПЛР). Її суть — визначення наявності або відсутності ДНК бактерій у досліджуваному матеріалі. Це один із найбільш точних методів. Матеріал для дослідження — частинка мікрофлори уретри, прямої кишки чи передміхурової залози.
Наслідки
У чоловіків уреаплазмоз — причина розвитку запалення сечовивідного тракту. У жінок хвороба зумовлює запалення матки та придатків, проблеми при вагітності та пологах. У всіх хворих можуть виникнути такі ускладнення:
- цистит;
- пієлонефрит;
- сечокам’яна хвороба;
- безплідність;
- послаблення імунітету;
- розвиток інших інфекційних захворювань.
