Внутрішньом’язові ін’єкції — це введення лікарських препаратів безпосередньо у м’язи. Ефективність пояснюється тим, що м’язова тканина добре постачається кров’ю та лімфою. При введенні лікарських засобів у кровоносні судини можуть утворюватись інфільтрати. А таблетки подразнюють шлунок та негативно впливають на мікрофлору кишечника. Побічні ефекти у разі введення ліків у м’язи практично відсутні. Техніка виконання проста, препарат розподіляється рівномірно.
Підготовчі процедури
Перед введенням ін’єкцій у м’язи лікар:
- миє руки з милом, обробляє їх антисептичним розчином;
- готує ампулу із спеціальним медичним препаратом;
- підбирає об’єм шприца та довжину голки;
- слідкує за наяністю спеціального леза, спирту та вати.
Внутрішньомязові ін’єкції
Етапи маніпуляції:
- протирання шкіри пацієнта антисептиком;
- зрізання верхівки скляної ампули за допомогою спеціального леза;
- з’єднання шприца із голкою, знімання із неї захисного ковпачка;
- набирання рідини із ампули;
- поступове введення лікарського засобу у м’яз;
- прикладання просоченої антисептиком вати.
Голку забороняється тривалий час тримати у відкритому стані. Якщо вона впала на підлогу або кушетку, не варто застосовувати, щоб попередити потрапляння збудників інфекції у кров.
Показання та протипоказання
Показання:
- потреба у швидкому результаті;
- необхідність максимально точного дозування;
- уникнення бар’єрної функції печінки та шлунково-кишкового тракту;
- постійні втрати свідомості;
- проблеми із ковтанням.
Протипоказання:
- набряки;
- хвороби м’язів;
- запальні процеси;
- порушення здатності крові до зсідання;
- шоковий стан;
- хронічний діаліз;
- незгода пацієнта.
Наслідки
Результати процедури:
- забезпечення ефективності препаратів, складники яких руйнуються травною системою;
- швидкий ефект;
- можливість пролонгованої дії в результаті введення суспензій та масляних розчинів;
- мінімізація впливів прийому їжі та інших препаратів, біохімічних реакцій та ферментативної активності організму.
