Пункція пазух носа — це дієвий способі подолання запалень придаткових пазух. Надає інформацію про характер запального процесу, новоутворення, допомагає встановити закупорювання та виявити кров у пазухах.
Придаткові пазухи носа — це порожнини у кістках черепа, які з’єднані з носовою порожниною. Виділяють гайморову, лобову клиновидну пазухи та решітковий лабіринт.
Підготовчі процедури
Пацієнт повинен заспокоїтись.
Пункція пазух носа
Лікар намотує вату на тонкий шпатель, змочує її у лідокаїні, вводить глибоко у ніздрю для замороження місця проколу. Підбирає голку із загнутим кінцем. Нею проколює перегородку між носовим ходом та пазухою та приєднує її до шприца. Пазуху промиває спеціальною фізіологічною рідиною. Просить хворого сісти, відрити рот та нахилити голову вперед — так у дихальні шляхи не потраплять слиз та гній.
Завершується процедура введенням протизапальних препаратів. Щоб регулярно осушувати пазухи та пришвидшити подолання хвороби, лікар встановлює спеціальні кратери.
Показання та протипоказання
Показання:
- відсутність дієвості медикаментозного лікування гаймориту;
- головні болі та болі у зоні пазух носа;
- підвищений рівень рідини, наявність крові у пазусі;
- закупорка пазухи;
- необхідність введення контрастної речовини.
Протипоказання:
- гіпоплазія;
- гострі інфекції;
- гіпертонія;
- ранній дитячий вік;
- декомпенсований цукровий діабет.
Наслідки
Результати пункції пазух:
- виведення гною;
- відновлення повноцінного дихання через ніс;
- відсутність больових відчуттів;
- усунення набряків;
- нормалізація температури тіла;
- введення лікарських засобів та пришвидшення одужання.
