Жовчнокам'яна патологія — це хвороба, що характеризується утворенням і подальшим зростанням каменів у жовчному міхурі, а також протоках. Підступність захворювання полягає в його стадійному процесі, затиханні або активізації росту конкрементів.
Як лікувати
Терапія патології залежить від форми і стадії хвороби. Також слід враховувати вік пацієнта і всі хірургічні ризики. При діагностуванні каменів одиничного типу розміром від 1 до 2 см або при множинних конкрементах проводиться повне видалення жовчного міхура. Ці заходи забезпечують пацієнтові повне одужання в 96 % випадків.
У разі наявності дрібних каменів, коли їх діаметр не перевищує 1см, призначається їх дроблення. Маніпуляція проводиться за допомогою апарату, що працює на основі ультразвуку та хвиль електромагнітного типу. Після процедури дрібні залишки каменів потрапляють до кишечника і виводяться організмом самостійно. У разі виявлення холестеринових конкрементів може призначатися терапія розчинення за допомогою медикаментозних засобів. З цією метою лікар призначає препарати УДХК з гепатопротекторною або жовчогінною діями.
Яку діагностику проходити
Методи дослідження при жовчнокам'яній хворобі будуть включати такі процедури:
- аналіз сечі і крові загального плану;
- розгорнутий, а також біохімічний аналіз крові;
- УЗД-дослідження ШКТ;
- діагностична лапароскопія;
- МРТ (за необхідності).
Наслідки
Жовчнокам'яна патологія може нести безліч ускладнень, деякі можливо виділити як окремі хвороби печінки, а також підшлункової, інші провокують патологічні процеси у жовчному. Небезпека захворювання — неможливість передбачити ускладнення і місце розвитку. У разі ігнорування терапії наслідки захворювання можуть вражати будь-яку частину шлунково-кишкового тракту.
