Артроз — це зміни у структурі суглобів та порушення їхньої функції в результаті низької здатності хрящової тканини до регенерації. Відбуваються дистрофічні та дегенеративні процеси. На відміну від артриту, із яким захворювання часто поєднується, пошкоджується суглобовий хрящ, м’язи, зв’язки, сухожилля та синовіальна капсула. Артроз причиняє обмеження рухливості та больові відчуття. У більшості випадків зумовлює виникнення остеоартрозу.
Як лікувати
Щоб лікування було успішним, потрібно:
- визначити особливості перебігу захворювання;
- активізувати кровообіг та покращити живлення хряща;
- зміцнити м’язи, що розташовані поблизу суглоба;
- зменшити тиск на суглоби;
- сприяти підвищенню рухливості суглобів.
Тому основні методи лікування такі:
- медикаментозна терапія (хондопротектори, судинорозширювальні препарати, протизапальні мазі, зігріваючі креми);
- накладання компресів;
- санаторно-курортне лікування;
- введення ін’єкцій;
- мануальна терапія;
- фізіопроцедури.
Яку діагностику проходити
Щоб точно встановити наявність артрозу, потрібно пройти комплексне обстеження, яке передбачає лабораторні, інструментальні та спеціальні методики. Це пов’язано із тим, що недуга часто є результатом порушень у роботі ендокринної та серцево-судинної систем, інфекцій та інших захворювань суглобів. Саме від причин артрозу залежить методика лікування. Лікар встановлює особливості перебігу та стадію захворювання. Симптоматичні прояви та рентгенологічні показники можуть свідчити про різний етап розвитку артрозу. Тому звертатись потрібно до вузькоспеціалізованого лікаря.
Наслідки
Якщо ігнорувати прояви артрозу, в результаті надмірного навантаження страждатимуть інші суглоби. Можлива поява грижі міжхребцевих дисків. У запущеному стані захворювання зумовлює повне знерухомлення кінцівки.
