Перелом — це повне або часткове порушення анатомічної цілісності кістки, що супроводжується пошкодженням оточуючих кістку м'яких тканин і порушенням функції пошкодженого сегмента.
При переломах характерні такі симптоми:
- деформація;
- хруст;
- сильний біль у зоні пошкодження;
- незвична рухливість зламаної кінцівки.
Розрізняють відкриті і закриті переломи. У першому випадку, окрім кістки, пошкоджені також шкірні покриви, м'які тканини й, іноді, слизові, тому руйнування видно неозброєним оком.
У випадку закритих переломів спостерігається:
- лихоманка;
- набряк суглобів;
- слабкість;
- укорочення зламаної кінцівки.
Досить часто переломи супроводжуються ускладненнями. Це можуть бути пошкодження внутрішніх органів, травматичний шок, ранова інфекція, жирова емболія, кровотечі, сепсис (нагноєння), остеомієліт (інфекційна хвороба кісткового мозку або кісткової тканини), пневмонія, загострення хронічних хвороб, неврози. З такими серйозними проблемами боротися дуже складно, але можливо.
Не рідко трапляються випадки неправильного утворення суглобів. Як правило, це відбувається в результаті деяких захворювань (інфекцій, рахіту), втрати кісткової речовини, інтерпозиції тканин (коли між уламками кісток залягають сухожилля чи м'язи). Виправити суглоби можна тільки за допомогою хірургічного втручання (кісткова пластика або протезування).
Як лікувати
Переломи лікуються консервативним й оперативним способом. Перший застосовується при незначних переломах (наприклад, пальців) і тріщинах, полягає в ручному вправленні уламків і накладення гіпсу. Другий спосіб полягає у приєднанні уламків один до одного за допомогою спиць і трубок (внутрішній або зовнішній остеосинтез).
Призначається прийом знеболюючих і протизапальних. Пацієнту рекомендується спокій і іммобілізація пошкоджених кінцівок. Після лікування настає етап реабілітації. Для відновлення повноцінного руху кінцівки призначається лікувальна фізкультура, теплі ванни, здоровий режим дня і відпочинку, правильне харчування (багате мінералами, вітамінами і корисними речовинами).
Яку діагностику проходити
Перед лікуванням необхідно визначити діагноз. Спочатку лікар оглядає зламану кінцівку та на основі зовнішніх ознак ставить попередній діагноз. Для його підтвердження призначає рентгенографію. Для відкритих переломів іноді потрібне проведення магнітно-резонансної томографії, щоб визначити стан м'яких тканин.
Наслідки
Якщо після одужання починаються якісь проблеми, болі, набряклість, утруднення в згинанні кінцівки, потрібно терміново звернутися до лікаря за допомогою. Також варто виконувати всі призначення лікаря й не займатися самолікуванням, інакше підвищується ризик появи ускладнень.
