Виправлення прикусу зубів ― це комплекс процедур, направлений на ліквідацію порушення природної функції змикання зубів. Аномалія виражається в порушеннях положення зубних рядів по відношенню один до одного, у дефектах змикання верхніх і нижніх зубів. Ця патологія ― одна з найпоширеніших в ортодонтії.
Підготовчі процедури
До проведення операції роблять панорамні знімки щелеп, скронево-нижньощелепних суглобів, ТРГ, аналізують гіпсові моделі щелеп, здають потрібні аналізи. Після цього ортодонт визначає найоптимальніший спосіб виправлення прикусу. Також варто вилікувати карієс, видалити зубний наліт і камінь із поверхні зубів, покрити зуби фторлаком.
Виправлення прикусу зубів
Принципи лікування прикусу в дитячому та дорослому віці досить схожі, однак різні за своєю специфікою. З цією метою в молочному та ранньому змінному прикусі можуть бути проведені деякі профілактичні та лікувальні заходи. Коли з'являються перші ознаки формування неправильного прикусу, проводять роз'єднання зубних рядів. З цією метою застосовують коронки, капи, знімні протези. Для лікування перехресного прикусу застосовують також спеціальні апарати у вигляді підборідної пращі й односторонньої давлючої пов'язки. При значному відхиленні використовують пластинкові апарати з гвинтами та пружинами на капах. Також основним засобом лікування неправильного прикусу вважають незнімні ортодонтичні конструкції ― брекет-системи. При різко вираженому складному прикусі та порушеннях розвитку лицевого скелета показано хірургічне лікування.
Показання та протипоказання
Показаннями вважають:
- проміжки між зубами;
- наявність зубів, що заходять один на одного;
- неправильне положення зуба в ряді;
- скрученість або повернутість зубів;
- аномалії прикусу;
- підготовка порожнини рота до протезування.
Процедура має такі протипоказання:
- індивідуальна непереносимість компонентів, з яких виготовляють конструкцію;
- психічні та нервові розлади;
- епілепсія;
- множинні пломби, штучні коронки.
Наслідки
Якщо не лікувати неправильній прикус, може бути:
- нерівномірне посилення навантаження на окремі зуби;
- підвищена чутливість зубів;
- асиметрія обличчя;
- ризик пошкодження СНЩС;
- пошкодження ясен, емалі, поверхні щік і язика;
- порушення жувальної, дихальної, мовленнєвої, ковтальної та мімічної функцій;
- виникнення захворювань органів травлення, дихання, носоглотки та слухового апарата.
