Рентгенографія хребта (відома як спондилографія) - метод дослідження стану хребців, їх будови, міжхребцевої відстані. Для її проведення використовуються невеликі дози іонізуючого (рентгенівського) випромінювання, що дозволяє отримати потрібне зображення проблемної ділянки. Рентген хребта дає необхідну інформацію про хребцевих відростках, міжхребцевих суглобах і отворах. З її допомогою невролог визначає ступінь рухливості окремих хребетних сегментів. Недоліком є низька інформативність про м'які тканини і міжхребцеві диски. За призначенням лікаря діагностика проводиться як для всього хребетного стовпа в цілому, так і для певних відділів.
Спондилографія допомагає виявити або підтвердит: клиноподібну компресію, переломи, зміщення і викривлення, остеохондроз, остеопороз, різноманітні дегенеративні (у тому числі артритні) зміни, новоутворення різної природи, вроджені генетичні аномалії, системні недуги, інфекційні захворювання (туберкульоз кісток).
Проведення рентгенографії верхніх відділів хребта спеціальної підготовки не потребує. Для дослідження попереково-крижового відділу і куприка потрібно провести очищення кишечника (поставити клізму або скористатися проносними препаратами). Крім того, за кілька днів до процедури потрібно перейти на дієту з обмеженням, а краще забороною продуктів, що провокують газоутворення, додатково можна порекомендувати прийом ферментних препаратів. Рентгенографія проводиться натщесерце. Протипоказаннями є вагітність у жінок, ожиріння (через низьку інформативность), а також застосування барієвої суспензії. Якщо перед цим використовувався контраст, то рентген хребта можна робити не раніше, ніж через 4 дні.
