Гіпергідроз — це порушення роботи організму, що характеризується підвищеним потовиділенням. Супроводжується швидким зневодненням організму, сильним неприємним запахом та незручностями в повсякденному житті.
Існує декілька різновидів гіпергідрозу. При ідеопатичному відсутня причина порушення, а при вторинному — захворювання є похідним від іншого патологічного стану. Локальний гіпергідроз поширений на окремих ділянках, а генералізований — на всій поверхні шкіри.
Симптоми:
- підвищене потовиділення;
- холодна та синюшна шкіра;
- наявність грибків та бактерій;
- неприємний запах.
Як лікувати
Існує безліч методів лікування гіпергідрозу, вибір яких залежить від причини захворювання.
Психотерапія допомагає усунути негативні емоції та пришвидшити одужання.
Медикаменти покращують стан психіки та симпатичної нервової системи. Тривалість курсу лікування — до 4 тижнів.
Місцеве лікування блокує роботу потових залоз та полягає у нанесенні на шкіру спеціальних засобів. Дезодоранти чинять антибактеріальний ефект, долають неприємний запах та полегшують загальний стан. Антиперспірантам не під силу усунути патогенні мікроорганізми, піт виробляється, але на поверхню шкіри не потрапляє.
Водний електрофорез базується на застосуванні змінних струмів. Результат помітний протягом 2-3 тижнів.
Також у дерматологічний практиці активно використовуються:
- формальдегід;
- етиловий спирт;
- саліцилова кислота;
- спеціальні креми.
У виключних випадках призначається хірургічне втручання. Операції поділяються на центральні та локальні.
Яку діагностику проходити
Лікар проводить анамнез. Оглядає долоні, підошви, одяг та шкарпетки пацієнта. Виключає симптоми, що свідчать про системні захворювання. Щоб підтвердити попередній діагноз, призначає:
- пробу Мінора;
- гравіметричний метод;
- хроматографію;
- загальний аналіз крові;
- аналіз крові на цукор;
- флюорографію;
- діагностику щитоподібної залози;
- аналіз сечі;
- реакцію Вассермана.
Додатково можуть призначатись:
- тест на глюкозу;
- комп’ютерна томографія голови;
- аналіз мокроти;
- збір добової сечі;
- рентген черепа;
- кардіографія.
Наслідки
Гіпергідроз ускладнює можливості для спілкування із родиною, друзями та колегами. Через постійні насмішки можуть розвинутись психологічні комплекси. Пітна шкіра — це сприятливе середовище для розвитку грибків та бактерій.
