Інгаляційна терапія — це потрапляння медичних аерозолів в організм через дихальну систему в результаті застосування інгаляторів. Попереджаються травми, побічні ефекти та значні витрати. Аерозолі — це незначні частинки лікарських препаратів, розпилені у повітрі. Поділяються на високо-, середньо- та низькодисперсні. Частинки осідають у ротовій порожнині та верхніх дихальних шляхах.
Підготовчі процедури
Пацієнт консультується із лікарем щодо кількості процедур протягом дня, особливостей дозування та використання інгалятора. Щоб підготувати останній до використання, потрібно розірвати пакувальну плівку у визначеному місці та зняти її.
Інгаляційна терапія
Сеанс передбачає такі послідовні етапи:
- відкручування та зняття захисного ковпачка із інгалятора;
- фіксування пристрою у вертикальному положенні;
- повернення дозуючого диска в різні напрямки;
- видих повітря із легень та вдих лікувальної суміші із мундштука інгалятора;
- виймання мундштука із рота та затримування дихання протягом кількох секунд;
- повторення двох останніх етапів, якщо рекомендовано більше однієї інгаляції;
- прикручування захисного ковпачка.
Показання та протипоказання
Показання:
- гострі респіраторні захворювання;
- бронхіальна астма;
- фарингіт;
- хронічні хвороби дихальної системи;
- бронхіт;
- туберкульоз легенів та верхніх дихальних шляхів;
- хронічна та гостра форма захворювань навколоносових пазух та середнього вуха;
- захворювання ротової порожнини;
- деякі шкірні проблеми;
- трофічні виразки
- артеріальна гіпертензія;
- опіки.
Протипоказання:
- спонтанний пневмоторакс;
- емфізема;
- надмірні розміри легеневих каверон;
- часті приступи бронхіальної астми;
- кровотечі у легенях;
- атеросклероз судин мозку;
- тубоотит;
- індивідуальна непереносимість аерозолю.
Наслідки
Результати процедури:
- оперативна дія лікарських засобів на джерела запальних процесів слизових оболонок;
- мінімальна ймовірність побічних наслідків;
- економія коштів;
- швидкий ефект унаслідок застосування значних доз препарату.
